|
разі невиконання у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо фізичних осіб і від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо посадових осіб, та призначає новий строк виконання. Постанова державного виконавця про накладення штрафу затверджується начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону. За порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб накладається штраф від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом. У разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до суду подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. 6. Особливості звернення стягнення на заставлене майноДо основних нормативних актів, які урегульовують процес реалізації заставного майна належать Цивільний кодекс, закони України "Про заставу" та "Про іпотеку", а також Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15.07. 1999 року, № 42/5 та Тимчасове положення про порядок проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27.10. 1999 року, № 68/5 та інші нормативні акти. Відповідно до умов Закону України "Про заставу", стягнення на предмет застави може бути звернене за рішенням суду, але якщо інше не встановлено самим договором застави. За Законом України "Про іпотеку" є три способи звернення стягнення на нерухомість, передану в іпотеку банку: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або договору про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого прирівнюється також відповідне застереження в іпотечному договорі. Розглянемо детально вищевказані способиПравомірність відчуження заставного майна повинна починатися з правомірності та законності договору застави, тому, вкрай важливо купуючи заставне майно, ознайомитися з договором застави та його умовами, перевірити чи має він юридичну силу, чи були дотримані вимоги закону щодо його форми. У разі якщо в договорі застави не визначено спосіб звернення стягнення на заставлене майно, воно здійснюється на підставі рішення суду. Частіше всього в договорі цей спосіб визначається, у вигляді застереження, яке може передбачати передачу заставодержателю або права власності на предмет застави (іпотеки), або право заставодержателя від свого імені продати предмет застави (іпотеки) будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому законодавством. Дії щодо продажу предмета такого майна та укладання договору купівлі-продажу здійснюються банком від свого імені, на підставі договору застави, який містить відповідне застереження. Але, у боржника завжди лишається право, а у покупця, відповідно, ризик, оскарження боржником правомірності такої реалізації майна в суді. Наступним способом звернення стягнення є отримання рішення суду про визнання права власності на заставлене майно. На підставі такого рішення, оформляються відповідні виконавчі документи, які передаються до виконавчої служби. Остання, в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", у взаємодії з спеціальними організаціями, які спеціалізуються на проведення аукціонів та публічних торгів (надалі - торгів), проводять відповідно торги з реалізації заставного майна. Інформацію про майно, яке реалізується, про дату проведення торгів, про порядок проведення участі в них, а також інші дані, публікує державна виконавча служба у порядку визначеному законом. Для того, щоб взяти участь в торгах особі, яка має намір придбати те чи інше заставне майно, необхідно: * повинна подати заяву про участь в торгах; * сплати реєстраційний збір за реєстрацію учасником торгів, * внести гарантійний внесок, який фактично є авансом та відноситься в рахунок оплати відчужуваного майна, * взяти участь у торгах та запропонувати найвищу ціну за майно. Проведення торгів оформляється протоколом та актом. У разі якщо майно не буде продане на перших торгах, воно повинно бути виставлене на наступних, які повинні бути проведені не пізніше ніж через місяць, при цьому ціна майна, яке виставляється на продаж може бути зменшена не більше ніж на 25%, якщо мова йде про нерухоме майно, то не більше ніж на 30%. Якщо майно не буде продане на торгах проведених вдруге, сам банк може викупити його за вартістю не менше ніж 65% від його початкової аукціонної ціни. Якщо ж й банк не викупить таке майно, то застава (іпотека), може бути припинена за рішенням суду, тобто банк вже не матиме жодного права на заставне майно. Але припинення застави не знімає з боржника обов'язок погасити заборгованість перед кредитором. За результатами торгів, переможець, який надав найбільшу ціну за виставлене на продаж майно, за умови оплати її у повному обсязі, стає власником цього майна. Щодо правовстановлюючого документу на придбане майно, то ним, у разі придбання рухомого майна є протокол та акт про проведення аукціону, у разі придбання нерухомого майна - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі протоколу та акту про проведення аукціону. Щодо позасудового способу звернення стягнення, то він полягає в тому, що банк отримує у нотаріуса виконавчий напис та звертається з заявою до виконавчої служби з проханням виконати виконавчий напис. Подальша реалізація майна відбувається через аукціони чи публічні торги, у порядку зазначеному вище. Основним ризиком у нового власника є ризик втрати придбаного майна, у зв'язку з визнанням недійними публічних торгів чи аукціону. Підстав для цього більш ніж достатньо, наприклад, визнання недійсним договору застави, виконавчого напису нотаріуса, з відміною рішення суду, на підставі якого здійснюється стягнення, порушення порядку публікації інформації про проведення торгів та порядку проведення торгів, порушення виконавчою службою порядку проведення експертної оцінки майна, знаходження майна під арештом, чи переданням його в забезпечення зобов'язання іншому кредитору та інші. При придбанні нерухомого майна, високою є ймовірність оскарження попереднім власником нерухомості, тобто боржником, дій банку пов'язаних з відчуженням нерухомості. Крім цього, наприклад, у квартирі, що реалізовується банком, можуть бути прописані люди, питання про виселення яких, на момент придбання такої квартири, може залишатися невирішеним, що гарантовано означає виникнення в подальшому довготривалих судових процесів з їх виселення. Ще більш складною є ситуація, коли в придбаній квартирі прописані неповнолітні діти, виселити їх в примусовому порядку без надання альтернативного житла неможливо. Тому, придбаваючи таке нерухоме майно необхідно заручитися гарантією про відсутність подібних проблем чи про їх успішне вирішення. Наразі, питання зі спрощення процедури реалізації заставного майна, не лише не вирішуються державою, а навпаки - ускладнюються. Банкіри неодноразово зверталися до органів влади з проханням спрости процес відчуження заставного майна, зробити його позасудовим, оскільки, кількість неплатежів збільшується і потреба в оперативній реалізації майна стає все більшою. Натомість, держава стає на захисті боржників. Так, 26 грудня 2008р. парламент ухвалив у першому читанні законопроект №3459-1, яким планується ввести мораторій на примусове стягнення житлової нерухомості, що перебуває в заставі банку. Не зважаючи на досить непросту процедуру відчуження заставного майна, це не повинно відлякувати потенційних покупців такого майна, до того ж це є чудовою нагодою придбати необхідне майно, відповідної якості за досить помірними цінами. Важливо лише, бути уважними та пильними при придбанні такого майна, необхідно перевірити всі документи, договори, уважно вивчити їх, оцінити ризики, зважити всі переваги і недоліки придбання такого майна та прийняти відповідне рішення. 7. Виконання виконавчих документів, що зобов'язують боржника здійснювати певні дії або утриматись від їх здійсненняДо судових рішень у немайнових справах належать: а) рішення, що зобов'язують боржника особисто вчинити певні дії на користь стягувана або утриматись від їх вчинення, зокрема, про поновлення на роботі, про відібрання дитини, про виселення з приміщення, вселення в приміщення, про примусовий обмін; б) рішення про заборону діяльності об'єднання громадян. При виконанні таких рішень застосовуються правила ст.76 Закону, якими встановлені загальні умови їх виконання і серед яких особливо важливе значення набуває стадія добровільного виконання. Державний виконавець повинен спочатку вичерпати всі надані йому законом можливості для здійснення виконання в цій стадії. З цією метою він у постанові про відкриття виконавчого провадження на виконання рішення суду, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення, встановлює відповідно до ст.24 Закону строк для добровільного виконання такого рішення і попереджає боржника про те, що після закінчення цього строку буде проведено примусове виконання і з боржника будуть стягнуті виконавчий збір і витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій. У випадку невиконання без поважних причин у встановлений строк вимог про добровільне вчинення (утримання) певних дій, державний виконавець застосовує до боржника заходи відповідальності - штраф та виконавчий збір (статті 46, 87 Закону) і визначає певний строк для виконання. Виконавчий збір стягується у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - із боржника - юридичної особи. Штраф накладається в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо фізичних осіб і від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо посадових осіб. Постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору і накладення штрафу затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби і може бути оскаржена в десятиденний строк до суду. У разі невиконання рішення суду після застосування зазначених санкцій і якщо його виконання може бути здійснене без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а з боржника стягується двократний розмір витрат на проведення виконавчих дій. Якщо в рішенні зазначені наслідки його невиконання, передбачені ст. 207 ЦПК України, то застосовуються такі наслідки. Відповідно до зазначеної норми суд, постановляючи рішення, яким на відповідача покладається виконання певних дій, не пов'язаних з передачею майна або грошових сум, може в тому рішенні вказати, що, коли відповідач не виконає рішення протягом встановленого строку, позивач має право виконати цю дію за рахунок відповідача, стягнувши з нього необхідні витрати. У разі повторного невиконання рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до Закону (ст.87 Закону). А виконавчий документ (якщо виконати рішення суду без участі боржника неможливо) за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ (ч. З ст.76 Закону). 8. Практичні завдання1. За виконавчим листом про стягнення з громадянина Платонова Д. майнової шкоди в розмірі 5 тис. грн. державний виконавець наклав арешт на належні боржнику камінний годинник стародавньої роботи, виконані зі срібла, і передав їх на реалізацію в спеціалізовану організацію. Після закінчення двох місяців після передачі на реалізацію годинник проданий не був, у зв'язку з чим стягувач забажав залишити годинник за собою. Державний виконавець не взяв до уваги заяву стягувача, повернув годинник боржнику, а замість наклав арешт на грошовий вклад боржника в банку, про який йому було відомо і раніше. Оцініть законність і обґрунтованість дій державного виконавця. ВідповідьДержавний виконавець діє на підставі Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України (Мін'юст) від 15.12. 1999 № 74/5. За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно (пункт 2.1.4 Інструкції). За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (пункт 3.7.1. Інструкції). Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках: наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення (пункти 4.5 та 4.7 2. Інструкції). Виконавче провадження підлягає закінченню державним виконавцем у випадках: письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі (пункт 4.9 1. Інструкції). Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (пункт 5.1.1 Інструкції). Якщо в боржника - фізичної особи достатньо коштів та цінностей для задоволення вимог за виконавчими документами, то стягнення не може бути звернено на інше майно (пункт 5.1.4 Інструкції). Таким чином, на нашу думку, дії державного виконавця були необгрунтовані. Інструкція про проведення виконавчих дій прямо зобов`язує державного виконавця спочатку здійснити арешт грошових коштів і тільки при їх відсутності - на інше майно. Той факт, що державний виконавець не взяв до уваги заяву стягувача, повернув годинник боржнику, а замість наклав арешт на грошовий вклад боржника в банку, про який йому було відомо і раніше, свідчить про те, що державний виконавець виправив свою помилку і в подальшому діяв законно на підставі Інструкції. 2. Складіть постанову про відкриття виконавчого провадження про сплату аліментів на неповнолітню дитину ДодаткиДодаток 7до пунктів 3.6.2, 5.9.2 Iнструкції про проведення виконавчих дійПОСТАНОВАпро відкриття виконавчого провадження"23" березня 2009 року м. СумиМною, державним виконавцем Огурецькою Зоєю Олександрівною органудержавної виконавчої служби Відділ державної виконавчої служби Сумського обласного управління юстиції,розглянуто за заявою стягувача Литвин Ніни Павлівни(найменування осіб, визначенихст.18 Закону України "Про виконавче провадження") про примусове виконання наказу Зарічного районного суду м. Суми,(назва документа) виданого "23" березня 2009 року ____________________________________(назва органу чи посадової особи, яка видала документ) _________________________________________________________________,про ______________________________________________________________(резолютивна частина документа) _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________,що вступив у законну силу (набрав чинності)"___"___________ року. Заява про примусове виконання подана "___"____________ року. Керуючись статтями 3, 18, 24 Закону України "Про виконавчепровадження", ПОСТАНОВЛЯЮ: 1. Відкрити виконавче провадження з виконання _______________________________________________________________________________________________________________________________________2. __________________________________________________________(найменування боржника) добровільно виконати __________________________________________________________________ у строк до "____"____________ року. 3. При невиконанні рішення в наданий строк виконати його впримусовому порядку ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________(вимоги 1 ст.46 Закону України "Про виконавче провадження") ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________(вимоги ч.3 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження") __________________________________________________________________________________________________________________________4. Копію постанови направити _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________5. Постанова може бути оскаржена начальнику органу державноївиконавчої служби _____________________________________ управління юстиції або до __________________________________ суду в 10-денний строк з моменту її одержання. 6. Сторони виконавчого провадження мають правоознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, унесенимидо Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою вмережі інтернет ______________, ідентифікатор для доступу___________________________________________________________ (зазначається лише в постановах, які направляються стягувачу та боржнику) За передачу ідентифікатора третім особам та розголошенняконфіденційної інформації сторони виконавчого провадження несутьвідповідальність, установлену законом. Державний виконавець ____________(Огурецька З. О) Список літератури 1. Закон України "Про державну виконавчу службу" від 24.03. 1998 р. № 202/98-ВР 2. Закон України “Про заставу” від 2.10 1992 р. №2654-ХІІ 3. Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 року N 606-XIV 4. Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5 5. Конституція України від 25.06. 1996 р. № 254к/96-ВР 6. Наказ МВС і МЮ України "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів" від 25.06. 2002 N 607/56/5 7. Наказ МЮ України "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій" N 74/5 від 15.12.99 8. Наказ МЮ України "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень" від 20.05. 2003 N 43/5 9. Наказ МЮ України "Про затвердження Примірного положення про відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі" від 12.06. 2007 № 384/5 10. Наказ МЮ України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" N 68/5 від 27.10.99 11. Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448. 12. Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5 13. Фуpса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні. Навч. посіб. - К., 2002. - С.111.
Страницы: 1, 2, 3
|
