Громадяни, які звернулись до служби зайнятості , мають право на отримання відповідної інформації, а та-кож консультації щодо професійної орієнтації.

Незайняті громадяни (в тому числі особи, які доглядають за інвалідом І гру-пи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закла-ду потребує постійного стороннього догляду), інвалі-ди та пенсіонери, які звертаються до Державної служби зайнятості за сприянням у працевлашту-ванні, підлягають реєстрації у цій службі.

Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до Державної служби зайнятості, підлягають обліку.

Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється Дер-жавною службою зайнятості за місцем постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) за умови пред'явлення паспорта і трудової книжки, а у разі потреби -- військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють, а іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно про-живають в Україні, -- тільки за наявності постійної прописки. У разі відсутності у громадянина паспорта його може замінити довідка, яка видається житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням місця постійного проживання (реєстрації) особи, якщо паспорт пере-буває в органах внутрішніх справ на оформленні, переоформленні, а також свідоцтва про народження та довідки з житлово-експлуатаційної контори або органів місцевого самоврядування із зазначенням місця проживання (постійної або тимчасової пропис-ки) для громадян до 16 років. У разі відсутності тру-дової книжки громадянин, який вперше шукає робо-ту, повинен пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а звільнені військовослужбовці -- військовий квиток.

Випускники вищих навчальних закладів, підготовка яких здій-снювалась за державним замовленням, яким відмовлено у при-йнятті на роботу за місцем призначення, подають направлення на роботу і скріплену печаткою замовника довідку про відмову в працевлаштуванні або довідку про самостійне працевлаштуван-ня, форми якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992.

Випускники професійно-технічних училищ пред'являють довідку про надання можливості самостійного працевлаштуван-ня. При відсутності у них такої довідки їм надаються протягом календарного року з дня закінчення навчання консультаційні послуги.

Громадяни, які втратили роботу в колективних сільськогос-подарських підприємствах, у тому числі звільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, пред'являють довідку про вихід із складу членів сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського колективу, сільськогосподарського ак-ціонерного товариства, видану цим підприємством, кооперати-вом, товариством.

Особи, які одержують пенсію, пред'являють пенсійне посві-дчення або посвідчення інваліда.

У Державній службі зайнятості громадяни реєст-руються на загальних підставах як такі, що шука-ють роботу, крім осіб, які реєструються на підставі статті 26 Закону України «Про зайнятість населен-ня», а саме працівники , які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

Неповнолітні, які досягли 15 років і звернулися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, можуть, як виняток,, бути зареє-стровані як такі, що шукають роботу, за згодою од-ного з батьків або осіб, що їх замінюють.

Реєстрація громадян як таких, що шукають роботу, здійснюєть-ся Державною службою зайнятості за заявою грома-дян незалежно від часу втрати роботи.

Водночас для деяких категорій працівників встановлено окремі вимоги щодо часу їх реєстрації як таких, що шукають роботу та подання документів , а саме:

-- працівники, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку зі змінами в організації вироб-ництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганіза-цією або перепрофілюванням підприємств, установ і організацій, скороченням чисельності або штату пра-цівників (пункт 1 статті 40 КЗпП України), повинні бути зареєстровані в Державній службі зайнятості як такі ,

що шукають роботу, протягом семи кален-дарних днів після звільнення;

- громадяни, які втратили роботу внаслідок нещасного випад-ку на виробництві або настання професійного захворювання і через це потребують професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації, реєструються у державній службі за-йнятості як такі, що шукають роботу, протягом семи календар-них днів після звільнення.

працівники, звільнені з підприємств, установ і організацій незалежно
від форм власності у зв'язку з відселенням або самостійним

переселенням з тери-торії радіоактивного забруднення, реєструються у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, протягом одного місяця після звільнення;

військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію , реєструються у Дер-жавній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, протягом семи календарних днів з дня по-ставлення на військовий облік військовими комісарі-атами .

Громадяни, які протягом семи календарних днів не зареєст-рувалися у державній службі зайнятості через хворобу чи з ін-ших поважних причин, повинні звернутися до центру зайнято-сті на наступний день після хвороби чи іншої поважної причи-ни і зареєструватися як такі, що шукають роботу. У разі порушення цього строку вони втрачають передбачені законо-давством особливі гарантії, а умови виплати допомоги по безро-біттю та її розмір встановлюються на загальних підставах.

Громадяни, що зареєструвалися в Державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу, ма-ють право на отримання безоплатної професійної орі-єнтації, консультації, одержання відповідної інфор-мації з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.

Громадянам, зареєстрованим у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, протягом семи календарних днів з моменту реєстрації підби-рається «підходяща робота».

Визначення підходящої роботи міститься у статті 7 Закону України «Про зайнятість населення», згідно з якою для громадян, що втратили роботу і заробіток (трудовий дохіді. підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій самій місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної сфери за минулий місяць. При пропозиції підходя-щої роботи враховується трудовий стаж громадяни-на за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періо-ду безробіття.

В свою чергу, для громадян, які впер-ше шукають роботу і не мають професії (спе-ціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, або оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру), яка не потребує професійної підготовки, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість місяців, -- робота за спеціальністю, що потребує по-передньої перепідготовки чи підвищення кваліфі-кації, а в разі неможливості її надання -- інша оп-лачувана робота за спорідненою професією (спеціальністю).

Для громадян, які працювали не за професією (спеціальністю) понад шість місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконува-ли за останнім місцем роботи, а робота за основною професією (спеціальністю) може бути підходящою за умови попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації з урахуванням потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).

У разі неможливості на-дання громадянинові роботи за професією (спеціаль-ністю) протягом шести місяців безробіття підходя-щою вважається робота, яка потребує зміну професії (спеціальності) з урахуванням здібностей, здоров'я громадянина і колишнього досвіду, доступ-них для нього видів навчання та потреб ринку праці у цій професії (спеціальності). При зміні громадяна-ми професії (спеціальності) за направленням дер-жавної служби зайнятості підходящою вважається робота як за новою, так і за попередньою професією (спеціальністю) за останнім місцем роботи. Закон та-кож передбачає право місцевих Рад народних депу-татів встановлювати транспортну доступність та інші критерії підходящої роботи, які посилюють со-ціальний захист населення.

Громадяни, зареєстровані у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, зобов'язані сприяти своєму працевлаштуванню, виконувати всі рекомендації центру зайнятості, відвідувати центр зайнятості у строки, встановлені працівником цієї служби. Процес працевлаштування громадян за сприяння Державної служби зайнятості після їх реєстрації як таких, що шукають роботу, та пошуку для них «підходящої роботи» продовжується через надання громадянину направлення на роботу, на підставі якого він та роботадавець укладають трудо-вий договір. Трудове право України : Академ. курс : Підручник \ А.Ю. Бабаскін, Ю.В. Баранюк, С.В. Дріжчана ; За ред. Н.М. Хуторян .- К.: вид. А.С.К., 2004. - 608 с.

У випадку необхідності, а саме у разі: неможливості підібрати підходящу ро-боту через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації; необхідності змінити ква-ліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відпо-відає професійним навикам громадянина; втрати здатності виконання роботи за попередньою про-фесією; пошуку роботи вперше і відсутності про-фесії (спеціальності) -- особам, що зареєстровані в Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, забезпечується надання професійної підго-товки, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб.

Виходячи із принципу свободи праці, правовідносини зі службою працевлаштування завжди можуть бути при-пинені за ініціативою громадянина. Він може відмови-тись від послуг по працевлаштуванню як до отримання направлення на роботу, так і після нього.

Направлення на роботу є рекомендацією для власника або уповнова-женого ним органу прийняти громадянина на роботу, за винятком випадків направлення на роботу в межах вста-новлених квот, згідно укладених контрактів випускників вузів , коли воно зобов'язує роботодавця прий-няти громадянина на роботу. Тому власник або уповно-важений ним орган теж може відмовити у працевлашту-ванні направленого громадянина, наприклад, на підставі його невідповідності за професійними якостями чи за станом здоров'я роботі, вказаній в направленні.

Процес працевлаштування закінчується укладенням трудового договору громадянина з власником або упов-новаженим ним органом. Процес працевлаштування не обмежується конкретни-ми строками. Працевлаштування триває до того часу, поки громадянин не буде влаштований на роботу або навчання.

З обліку в службі зайнятості можуть бути зняті тільки ті громадяни, які в період підшукання їм підходя-щої роботи відмовились від двох пропозицій. Протягом шести наступних місяців (для громадян, які користують-ся пільгами щодо працевлаштування, -- протягом трьох місяців) їм надаються лише консультаційні послуги. Після закінчення цього строку такі громадяни можуть повтор-но зареєструватись у службі зайнятості як такі, що шука-ють роботу.

Місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відпо-відних рад за участю державної служби зайнятості для забезпе-чення тимчасової зайнятості населення організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах комунальної власності і за договорами на інших підприємствах.

Громадські роботи -- це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності безробітних або частково незайнятих грома-дян, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки. Вони організуються з метою

тимчасової роботи гро-мадян, які втратили роботу і заробіток, в першу чергу безробіт-них, а також юнаків до призову їх в Збройні Сили, учнівської молоді у вільний від навчання час; забезпечення роботою осіб передпенсійного віку, інвалідів, які втратили професійну і тери-торіальну мобільність; трудової реабілітації громадян, які мали значну перерву в професійній діяльності у зв'язку із тривалою хворобою, вихованням дітей, доглядом за непрацездатними чле-нами сім'ї тощо. Порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт регулюється Положенням, затвердженим постановою Ка-бінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578.

Оплачува-ні громадські роботи повинні мати суспільно корисну спрямо-ваність і сприяти соціальному розвитку регіону.

До видів робіт, які можуть застосовуватися під час організа-ції оплачуваних громадських робіт, належать благоустрій та озеленення територій населених пунктів, зон відпочинку і туриз-му; підсобні та ремонтні роботи на будівництві житла, об'єктів соціальної сфери (дитячих дошкільних закладів, спортивних майданчиків, закладів культури і охорони здоров'я будинків для осіб похилого віку та інвалідів ); будівництво шляхів, водопровідних, каналізаційних, газових, залізничних, портових та інших господарських споруд; землевпорядні та ме-ліоративні роботи; виконання сільськогосподарських робіт (під час весняно-польових робіт, збирання врожаю, сінокосіння); окремі види робіт на овочевих базах; виконання вантажно-роз-вантажувальних робіт на залізницях; догляд за особами похило-го віку та інвалідами, а також догляд за хворими в закладах охоро-ни здоров'я; збирання та заготівля лікарських рослин і ягід; інші доступні види трудової діяльності.

Страницы: 1, 2, 3, 4