Рис.1.3. Схема забезпечення якості продукції

Управління якістю визначає політику, мету і відповідність підприємства у сфері якості. Здійснюють її за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та покращення якості в рамках системи якості.

Приємно констатувати той факт, що вітчизняні меблевики засвоїли істину - навіть за наявності сучасної технологічної бази та кваліфікованих працівників неможливо розраховувати на стабільне забезпечення якості продукції без залучення чіткої системи управління якістю.

В чому ж саме полягає проблемність питання управління якістю? Насамперед річ у тому, що будь-якому підприємству для успішної та стійкої роботи необхідно налагодити випуск запланованого обсягу продукції, дотримати встановлені строки, досягти низької собівартості виробів і при цьому досягти високого рівня якості аби забезпечити вимогу цільового сегменту ринку. Проблемність одночасного досягнення цих цілей полягає в тому, що на практиці вони, як правило, протиречать один одному. Наприклад збільшення обсягів випуску продукції та зменьшення строків виробництва призводять до зниження якості виробу, а з іншого боку підвищення якості вимагає додаткових витрат та зниження темпів виробництва. В той самий час покращення якості процесу виробництва породжує „ланцюгову реакцію”: зменшуються втрати на невідповідну продукцію та рекламації, відповідно зменшується питома частка витрат, збільшується обсяг якісної продукці та різко збільшується ефективність праці. В свою чергу це призводить до збільшення частки продукції підприємства на ринках збуту, зміцнюються його позиції та швидше повертаються інвестовані кошти.[2]

Поняття управління якістю містить загальні, технічні, економічні і управлінські аспекти.

Загальні аспекти передбачають планування на рівні вищого керівництва; систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів та інструкцій керівництва; широке використання стандартизації, у тому числі й міжнародних стандартів в управлінні якістю; регулярні перевірки, вивчення зворотного зв'язку і коригування дій; безперервне навчання персоналу прийомам і методам управління якістю.

Технічні аспекти управління якістю - це використання у виробництві світових стандартів; діагностика обладнання; контроль продукції на кожному етапі в процесі виробництва з використанням необхідних засобів контролю; забезпечення скерованості усіма процесами й оглядання кожної одиниці продукції; регулярний перегляд технології.

Планування капіталовкладень в якість виступає економічним аспектом управління якістю. Це і затрати на функціонування системи якості, навчання персоналу, дослідження ринку, контроль, діагностика, переоснащення виробництва, залучення незалежних експертів, встановлення особистих премій персоналу та інше.

Управлінськими аспектами управління якістю є визначення політики у сфері якості та конкретне розширення обов'язків кожного співробітника; розробка формалізованої методології управління якістю і контроль за виконанням методик; планування необхідної системи капіталовкладень у річний бюджетний план щодо вдосконалення якості; орієнтація виробництва на використання найсучасніших науково-технічних розробок і вимог; контроль за виконанням норм екології і безпеки праці.

Поряд із головними аспектами управління якістю необхідно розгянути питання факторів, що впливають на якість товару. Безперечно існують фактори, що безпосередньо впливають на якість (нормативна документація, обладнання, сировина, комплектуючі, праця робітників і дотримання технологічних режимів) і ті, що її стимулюють (матеріальна зацікавленість робітників та санкції, за випуск продукції низької якості). Отже, ці фактори можуть бути об'єктивними або суб'єктивними.

Об'єктивні (стабільні):

· конструкція виробу;

· технічний рівень виробничої бази;

· сировина;

· контроль і проведеня випробувань.

Суб'єктивні (пов'язані з діяльністю людини):

· професійна майстерність;

· рівень освіти;

· психологічний стан;

· особиста зацікавленість.[28]

Важливим завданням в питанні управління якістю є досягнення кінцевої мети - задоволеності споживача. Вирогідно, що підвищення якості продукції - задача довгострокова і безперервна. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, модними до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.

Якість, як узагальнене поняття, являє собою сукупність проектної, виробничої та експлуатаційної якості. Послідовне відображення якості процесів на якості кінцевого результату наочно демонструє „петля якості” - концептуальна методика взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних стадіях: від визначення потреб до оцінки їх задоволеності (див. рис.1.4). Основу моделі складає ланцюг послідовних видів діяльності, якість яких відображається на показниках якості продукції.[26]

Таким чином, проблеми якості та задоволеності споживача є комплексними: науковими, технічними, економічними і соціальними. У вирішенні цих проблеми мають бути задіяні провідні висококваліфіковані спеціалісти, які вільно володіють сучасними методами управління якістю, незалежно від напрямку і галузі діяльності підприємства.

Рис. 1.4. Петля якості

РОЗДІЛ 2. Об'єкти та методи досліджень

2.1. Об'єкти досліджень

Об'єктами дослідження у магістерській роботі є м'які куточки та промислове підприємство ЗАТ «Черкаська меблева фабрика», що спеціалізується на виготовленні даного виду м'яких меблів.

Закрите акціонерне товариство “Черкаська меблева фабрика” засноване на базі ДП “Меблева фабрика” ЗАТ “Черкаський ДОК” шляхом реорганізації (поділу) суб'єкту підприємницької діяльності Закритого акціонерного товариства “Черкаський ДОК” на підставі рішення зборів акціонерів від 22 липня 1997 р. та створення на його основі таких суб'єктів підприємницької діяльності:

ЗАТ ”Черкаський меблевий комбінат”

ЗАТ “Черкаська меблева фабрика”

ЗАТ “Черкаський завод деревностружкових плит”

ЗАТ “Будищенська меблева фабрика”

ЗАТ “Фабрика кухонних меблів “ с. Свідівок.

Місце знаходження ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” - м.Черкаси, вул. Чигиринська, 11.

Метою діяльності підприємства є забезпечити потребу споживачів у високоякісних меблевих виробах. Предмет діяльності - виробництво товарів народного споживання, а саме: м'яких та корпусних меблів (див. дод. А), меблів на замовлення населення та їх відвантаження споживачам в Україні і за кордоном. Проводиться науково-дослідна діяльність в галузі покращення якості виробленої продукції, вивчення можливостей щодо зниження витрат на її виробництво, проведення проектних, проектно-розвідувальних, будівельних та ремонтних робіт, організація власної торгівельної мережі і т.д.

Статутний фонд ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” товариства становить 1 124 085 грн. Статутний фонд поділений на 74 939 простих іменних акцій номінальною вартістю 15 грн кожна (товариство має право змінювати розмір статутного фонду). Резервний фонд підприємства створюється в розмірі 25 відсотків статутного фонду.

Загальна площа підприємства - 4,3 тис. кв.м. Рік введення в експлуатацію - 1963. Кількість працівників - 160. Категорія з ЦО - ІІІ.

Продукція підприємства реалізується у фірмовому магазині ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” (знаходиьтся за тією ж адресою, що і саме підприємство) та через посередників. Постійним клієнтам та оптовим замовникам надається знижка та можливість придбання мебелвих виробів у кредит.

М'які куточки „Мрія”, „Бриз”, Леон”, „Офісний” входять до асортиментного переліку підприємства (див. дод. Б) та є широко розповсюдженим і важливим в сучасному побуті видом м'яких меблів . За експлуатаційною ознакою дані зразки придатні до застосування у житлових та офісних приміщеннях. Функціональні ознаки модельного ряду м'яких куточків фабрики - для сидіння, лежання і зберігання білизни. Всі моделі обладнані механізмом трансформації та здатні до трансформування в положення сидячі-лежачі. Куточки, в залежності від характеристики м'якого елементу, виготовляються I (тривалий відпочинок в положенні лежачі) та II (короткочасний відпочинок в положенні лежачі та відпочинок в положенні сидячи) категорій м'якості.

Отже, базвим об'єктом дослідження магістерської роботи виступає м'який куточок „Мрія” виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”. Детальна товарознавча характеристика досліджуваного зразка наводиться у пункті 3.3.

2.2. Методи досліджень

Методологія дослідження якості м'яких меблів представлена у відповідних нормативних документах. Таким чином, показники категорії м'якості м'яких елементів визначаються за ГОСТ 21640-91; стійкість, міцність, довговічність каркасів м'яких куточків визначають за ГОСТ 19120-93; міцність з'єднання опорних спинок та міцність основи визначають за ГОСТ 17340; довговічність м'яких елементів мебів, сформованих на основі пружинних блоків, визначають за ГОСТ 14314-94. Обов'язковою умовою проведення випробувань є температура приміщення 18-25 0С та відносна вологість повітря не вище 70%.

Отже, категорія м'якості меблевого виробу визначається методом навантаження у 70 даН на зразок м'якого елемента (спинка або сидіння), що здійснюється на спеціальному випробувальному стенді (ГОСТ 21640-91). Таким чином визначається загальна деформація зразка та його податливість до деформації. Отриманий результат випробування порівнюється із показниками, зазначеними у нормативному документі, і встановлюють категорію м'якості меблевого виробу.

Визначення стійкості, міцності та довговічності каркасів проводиться експериментальним методом, зміст якого полягає у здійсненні циклічних навантажень силою у 40 даН. Це надає можливість визначити стійкість дослідного виробу вбік, вперед і назад. Міцність зразка перевіряється методом ударного навантаження на сидіння. Вантаж циклічно опускають на м'який елемент з висоти 140 мм і визначають характер руйнувань. Результати дослідження зразка порівнюють із нормою стандарту. У випадку відсутності ознак руйнування зразок вважається міцним (ГОСТ 19120-93).

Методом багаторазових циклічних навантажень (засобом шестигранного барабану з бобишкаим) на м'який елемент меблевого виробу встановлюється його довговічність. Високоякісний зразок витримує навантаження у 29 тисяч циклів і свідчить про високий рівень сировини, матеріалів та виробничого виконання.

Якість збирання меблевого виробу, якість маркування та упакування, якість фурнітури та загальний зовнішній вигляд визначається органолептичним методом відповідно до вимог нормативних документів (ГОСТ 19917-93).

В даній магістерській роботі конкурентоспроможність м'якого куточка „Мрія”, виготовленого ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, визначалася методом експертної оцінки якості з подальшим розрахунком інтегрального показника конкурентоспроможності та методом побудови многокутника конкуренто-спроможності. Обидва методи передбачали проведення анкетування респондентів з метою визначення найвагоміших, з точки зору споживачів, критеріїв конкурентоспроможності м'яких куточків.

РОЗДІЛ 3. Проблеми управління якістю при виробництві і реалізації меблів

3.1. Формування споживчих властивостей та якості м'яких

куточків в технологічному процесі їх виготовлення

Технологія виробництва м'яких куточків, відповідно як і багатьох інших видів м'яких меблів, передбачає ретельну підготовку сировини і матеріалів, що використовуються у виготовлені певного виробу. Причому головна увага приділяється саме деревинним матеріалам, які формують основу конструкції меблевого виробу - каркас.

Отже, базовим етапом підготовки матеріалів є сушіння деревини, технологічне призначення якого - попередження зміни деталей за формою і розміром у готовому виробі, покращення якості зклеювання та обробки, зменшення маси, підвищення міцності, застереження деревини від гниття та псування.

Основними способами сушіння є: конвективне (атмосферне та камерне), кондуктивне, у полі струмів високої частоти, індукційне, у гідрофобних рідинах, вакуумне, радіаційне і ротаційне.

Атмосферне сушіння в меблевій промисловості самостійного значення не має, оскільки при його використанні не можна досягти необхідної кінцевої вологості деревини. Тому атмосферне сушіння використовується лише разом із камерним.

Камерне сушіння - головний спосіб сушки деревини для виготовлення меблів, проводиться в спеціально обладнаних сушильних камерах при підвищенній температурі і вологості, яку можна регулювати, та інтенсивній циркуляції агента сушіння.

Кондуктивне сушіння використовується для сушіння шпона, фанери, гнутих та вигнутоклеєних деталей і проводиться у пресах або пристроях з плитами, що отоплюються, або іншими елементами, що безпосередньо дотикаються з деревиною.

Сушіння в полі СВЧ в меблевій промисловості не є розповсюдженим способом, оскільки процес супроводжується великими витратами електроенергії. Цей спосіб використовується для порід великого перерізу, що важко висушуються.

Інші способи сушіння використовувати не доцільно в силу таких причин:

індукційне - через нерівномірність кінцевої вологості матеріалу;

сушіння у гідрофобних рідинах - через забруднення матеріалу і нерівномірність кінцевої вологості;

вакуумне - внаслідок високої вартості та складності обладнання;

ротаційне - через високу кінцеву вологість та нерівномірність її розподілення.

Технологія виготовлення м'яких меблів на ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” передбачає використання процесу камерного сушіння. Цей технологічний процес включає в себе: визначення вологості деревини, укладку матеріалу в штабель, вибір режимів сушки, вибір тепловологообробки, проведення процесу сушіння, перевірка якості сушки.

Значення температури і вологості агента сушіння, а також час їх дії, визначається значенням вологості деревини. В процесі сушіння визначають початкову, поточну та кінцеву вологість деревини. Кінцева вологість після сушіння повинна бути на 2-3% нижче вологості, зазначеної технічними умовами для деталей в готових виробах.[18,19]

Страницы: 1, 2, 3, 4