p align="left">Гостре НВЧ опромінення викликає сльозотечу, подразнення, звуження зіниць. Потім після короткого (1-2 доби) періоду спостерігається погіршення зору, що росте під час повторного опромінення, що свідчить про кумулятивний характер ураження. При впливі випромінювання спостерігається ушкодження роговиці ока. Але серед всіх тканин ока найбільшу чутливість в діапазоні 1-10 Ггц має кришталик. Для зменшення впливу ЕМП на персонал і населення, що перебуває в зоні дії радіоелектронних засобів, варто застосовувати ряд захисних заходів. До них слід віднести організаційні, інженерно-технічні й лікарсько-профілактичні заходи. Здійснення організаційних і інженерно-технічних заходів покладено насамперед на органи санітарного нагляду. Разом із санітарними лабораторіями підприємств і установ, які використають джерела електромагнітного випромінювання, вони повинні вживати заходів по гігієнічній оцінці нового будівництва й реконструкції об'єктів, які виробляють і використовують радіозасоби, а також нових технологічних процесів і обладнання з використанням ЕМП, проводити поточний санітарний нагляд за об'єктами, які використовують джерела випромінювання, здійснювати організаційно-методичну роботу по підготовці фахівців і інженерно-технічний нагляд. Ще на стадії проектування повинне бути забезпечене таке взаємне розташування об'єктів що опромінюють та опромінюються, яке б зводило до мінімуму інтенсивність опромінення людей. Оскільки повністю уникнути опромінення неможливо, варто зменшити ймовірність проникнення людей у зони з високою інтенсивністю ЕМП, скоротити час їхнього знаходження під опроміненням. Потужність джерел випромінювання повинна бути мінімально необхідною. Винятково важливе значення мають інженерно-технічні методи й засоби захисту: колективний (група будинків, район, населений пункт), локальний (окремі будинки, приміщення) і індивідуальний. Колективний захист опирається на розрахунок поширення радіохвиль в умовах конкретного рельєфу місцевості. Економічно доцільніше використовувати природні екрани - складки місцевості, лісонасадження, нежилі будинки. Установивши антену на горі, можна зменшити інтенсивність поля, що опромінює населений пункт, у багато разів. Аналогічний результат дає відповідна орієнтація діаграми спрямованості шляхом збільшення висоти антени. Але висока антена більш складна, більш дорога, менш стійка. Крім того, ефективність такого захисту зменшується з відстанню. При захисті від випромінювання за допомогою екрана повинне враховуватися загасання хвилі при проходженні через екран (наприклад, через лісосмугу). Для екранування можна використовувати рослинність. Спеціальні екрани у вигляді щитів, що відбивають і радіо поглинають, надто дорогі, малоефективні й використовуються дуже рідко. Локальний захист більш ефективний і використовується часто. Він базується на використанні радіозахисних матеріалів, які забезпечують високе поглинання енергії випромінювання в матеріалі й відбиття від його поверхні. Для екранування шляхом відбиття використовують металеві листи й сітки з гарною провідністю. Захист приміщень від зовнішніх випромінювань можна здійснити шляхом обклеювання стін металізованими шпалерами; захисту вікон сітками, металізованими шторами. Опромінення в такому приміщенні зводиться до мінімуму, а відбите від екранів випромінювання перерозподіляється в просторі й потрапляє на інші об'єкти. До інженерно-технічних засобів захисту також належать: конструктивна можливість працювати на зниженій потужності в процесі налагодження, регулювання й ремонту; дистанційне керування. Персонал, що обслуговує радіозасоби й перебуває на невеликій відстані, варто надійно захистити шляхом екранування апаратури. Для цього використовують матеріали, що радіопоглинають, як однорідного складу, так і композиційні, які складаються з різноманітних діелектричних і магнітних речовин. З метою підвищення ефективності поглинання поверхня екрана виготовляється шорсткою, ребристою або у вигляді шипів. Матеріали, що радіопоглинають, можуть використовуватися для захисту навколишнього середовища від ЕМП, що генерується джерелом, яке перебуває в екранованому об'єкті. Для захисту тіла використовується одяг з металізованих тканин і матеріалів, що радіопоглинають. Металізована тканина складається з бавовняних або капронових ниток, спірально оповитих металевим дротом. Таким чином, ця тканина, як і металева сітка (при відстані між нитками до 0,5 мм) послабляє випромінювання не менш, ніж на 20-30 дб. При зшиванні деталей захисного одягу варто забезпечити контакт ізольованих провідників. Тому електрогерметизація швів проводиться електропровідними розчинами або клеями. Очі захищають спеціальними окулярами зі скла з нанесеної на внутрішню сторону провідною плівкою двоокису олова. Гумова оправа окулярів має запресовану металеву сітку або обклеєна металізованою тканиною. Цими окулярами випромінювання НВЧ послабляється на 20-30 дб. Колективні й індивідуальні засоби захисту можуть забезпечити тривалу безпечну роботу персоналу на радіооб'єктах [50]. Таким чином для зменшення негативного впливу електромагнітних випромінювань на працівників компанії «КВАЗАР-МІКРО» керівництвом прийнятий ряд мір: - для захисту працівників від впливу електромагнітних випромінювань у будівельних конструкціях у якості захисних екранів застосовується металева сітка; - у якості матеріалів для захисних халатів і комбінезонів використовується спеціальна тканина, у структурі якої тонкі металеві нитки скручені з бавовняними нитками, що надає тканині щільність, еластичність і теплозахисні властивості; - всі монітори з електронно-променевою трубкою замінені на рідкокристалічні; - з метою попередження, ранньої діагностики й лікування порушень стану здоров'я працівники, робота яких пов'язана із впливом ЕМП, повинні проходити попередні при надходженні на роботу й періодичні медичні огляди. ВисновкиВ практичній частині дипломної роботи був проведений ряд розрахунків конкурентоспроможності серверів компанії «КВАЗАР-МІКРО». Розраховані одиночні показники по технічних та економічних параметрах. За результатами цих розрахунку цих показників встановлено, що за технічними показниками сервери компанії «КВАЗАР-МІКРО» поки що не конкурентоздатні, але за економічними показниками, які становлять q1= 1,47; q2= 1,12; q3= 1,09, вони цілком конкурентоспроможні. Проведені розрахунки конкурентоспроможності серверів комплексним методом, для чого розраховані наступні показники: - груповий показник по технічних параметрах, що становить Iтп = 0,552; Iтп = 0,605 та Iтп = 0,992 для першої, другої та третьої моделей відповідно; - груповий показник по економічних параметрах шляхом підсумовування одноразових і експлуатаційних витрат, який склав Iеп = 0,69; Iеп = 0,88 та Iеп = 0,91 для першої, другої та третьої моделей відповідно; - інтегральний показник конкурентоспроможності, що становить К = 0,8; К = 0,69 та К = 1,09 для першої, другої та третьої моделей відповідно. В результаті аналізу конкурентоспроможності було виявлено, що перша модель серверів більше конкурентоздатна по економічних параметрах у порівнянні з іншими моделями серверів, за інтегральним показником у третя модель серверів, яка є ідентичною по технічним параметрам становить 1,09 та дозволяє компанії вести конкурентну боротьбу навіть з таким світовим брендом як Hewlett-Packard. Також проведений розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності по роках та індексу конкурентоспроможності який становить 108%, це говорить про те, що за один рік перша модель 2009 року стала більше конкурентоздатна, з погляду збільшення подальшого збуту продукції, чим перша модель 2008 року на 8%. Таким чином дані отримані під час розрахунків говорять про те що компанією «КВАЗАР-МІКРО» правильно вибрані шляхи забезпечення конкурентоспроможності її продукції на українському ринку. Під час аналізу також виявлено й недоліки, які певною мірою не можна віднести до прорахунків компанії. До цих недоліків можна віднести недостатню якість обслуговування, не своєчасність технічного оновлення. Список джерел інформації1 Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. - К.: Лібра, 2004. 2 Диксон П. Управление маркетингом: Учебное пособие. - М.: Бином, 2000. 3 Горбашко Е.А. “Конкурентоспособность промышленной продукции” учеб. Пособие /С-П университет экономики и финансов/ 1991. 4 Продіус Ю.І. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства// Труды Одесского политехнического университета, 2004, вып. 1 (21). 5 Смольникова Г.Н., Зверев С.М. “Стратегия повышения качества” - 2000 № 4. 6 Материалы семинара “Обновление продукции и конкурентоспособность” М: МДНТП, 1991. 7 Калиновская Т.Н. “Качество продукции” Экон. Словарь - М: Экономика, 1990. 8 Цены и ценообразование: Учебник для вузов/ Под ред. В.Е. Есипова. - 3-е изд., испр. и доп. - СПб. - М. - Х. - Мн.: Питер, 2002. 9 Фатхутдинов Р.А. “Менеджмент конкурентоспособности продукции” - М: ИНФРА - 1998. 10 М. Альберт, М. Хедоури Ф., Основы менеджмента. Пер. с англ. - M.: ДЕЛО, 2003. 11 Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика: Учебное пособие; 2-е изд., с испр. и доп. -- М.: Ассоциация авторов и издателей “Тандем”; Изд-во “ГНОМ-ПРЕСС”, 1998. 12 Фатхутдинов Р.А. “Конкурентоспособность, экономика, стратегия управления” Учебное пособие для ВУЗов по техническим и экономическим спец. - М: ИНФРА - 2000. 13 Кочеткова А.В. “Проблемы управления конкурентоспособностью продукции” НИИПиН 1990. 14 Фатхутдинов Р. Конкурентоспособность и подготовка кадров// Общество и экономика. - 1999. 15 Глухов А. ”Оценка конкурентоспособности товаров и способы ее обеспечения” Маркетинг - 1999. - № 2 с. 56-64. 16 Буркинский Б.В. Стрелец А.А. “Экономическая оценка конкурентоспособности” НАНУ 1998. 17 Лепа Р.Н. “Анализ конкурентоспособности предприятия в условиях внешнеэкономической деятельности” Донецк 1998. 18 Лифиц И. М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. - М: Юрайт-М,2001. 19 Корж М.В. ”Функциональный метод определения уровня конкурентоспособности продукции промышленного назначения” НАН Укр., Институт экономики промышленности. Донецк 1998. 20 Тихонов Р.М. “Конкурентоспособность промышленной продукции” Изд-во стандартов, 1985. 21 Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2005. - 119 с. 22 Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. - К.: Лібра, 1998 р., 384 с. 23 Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Издательство “Финпресс”, 1998. - 416 с. 24 Зуйков В.В. “Международная стандартизация и проблемы повышения качества и конкурентоспособности продукции” М. 1990. 25 Маркетинг: Курс лекций/ Л.Е. Басовский - М.: Инфра-М, 2002. - 219с. 26 Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. В Д. Щетинина. -- М.: Международные отношения, 1993. 27 Свиткин М.З. “Организация работ по обеспечению конкурентоспособности продукции” ЛДНТП, 1997. 28 Современный маркетинг/ В.Е. Хруцкий, И.В. Корнеева, Е.Э. Автухова. Под ред. В.Е. Хруцкого. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 265 с. 29 Старостіна А.О., Зозульов О.В. Маркетинг: Навч.посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-прес, 2003. - 326с. 30 Черчилль Гилберт А. Маркетинговые исследования - СПб.: Питер, 2000. - 752 с. 31 Офіційний сайт компанії «КВАЗАР-МІКРО» - www.kvazar-mikro.com 32 Сайт экономических известий - www.eizvestia.com 33 Закон України «Про охорону праці» від 21.12.2002 р. 34 ДНАОП 0.00 - 1.3.1 - 99. Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. Діє з 01.01.2000р. 35 ДСН 3.3.6.042 - 99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К.: 2000. 36 ГОСТ 12.1.005 - 88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введ.01.01.89. 37 СНиП 2.04.05 - 91*. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1993 - 110с. 38 ДБН В 2.5-28-2006 - Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. 39 ГОСТ 12.1.003 - 83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. -Введ. 01.07.89 г. 40 ДСанПіН 3.3.2.007 - 98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. -К., 1998. 41 ГОСТ 12.1.045 - 84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введ. 01.01.85 г. 42 Правила устройства электроустановок ПУЭ - 87. М.: Энергоатомиздат, 1988.-648с. 43 ГОСТ 12.1.019 - 79* ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. - Введ. 01.07.80. Изм. 1986. 44 ГОСТ 12.1.030 - 81* ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ. 01.07.82. Изм. 1987. 45 НАПБ Б 07.005 - 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Действ. с 01.01.87. 46 ДБН В 1.1.-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.03. 47 ГОСТ 12.1.004 - 91* ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.95. 48 Закон України «Про Цивільну оборону». ВРУ. № 2974, ХІІ. - К., 1993. 49 Стеблюк М.І. Цивільна оборона. - К.: Знання-прес, 2003. - 455 с. 50 Кулаков М.А. та ін. Цивільна оборона: Навч.посіб.для студ.вищ.навч.закл./ За ред..проф. В.В. Березуцького. - Х.: Факт, 2008. - 312с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|