|
3.Державний комітет з ядерної та радіаційної безпеки України.
Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюють
державні інспекції, на які покладається державний нагляд за дотриманням вимог
ядерної та радіаційної безпеки1
Державні інспекції діють згідно з положеннями про них, що затверджуються
Кабінетом Міністрів України. Державні інспектори мають права, наприклад, право
безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та
організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання
законодавства про використання ядерної енергії, отримувати від ліцензіата чи
власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань1.
4.Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони
Міністерства надзвичайних ситуацій[3].
Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них
завдань:
-
розробляють
з участю заінтересованих міністерств та інших центральних органів державної
виконавчої влади і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, які
є обов’язковими для всіх підприємств, установ, організацій та громадян;
-
погоджують
проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших
нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а
також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;
-
встановлюють
порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних
актів з питань пожежної безпеки, які діють на підприємстві, в установі та
організації, розробляють типові документи з цих питань;
-
здійснюють
контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки
керівниками центральних органів державної виконавчої влади, структурних підрозділів
Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади,
органів місцевого та регіонального самоврядування, керівниками та іншими
посадовими особами підприємств, установ, організацій та також громадянами;
-
проводять
згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та
заявами про злочини, пов’язані з пожежами та порушеннями правил пожежної
безпеки.
Посадові
особи органів державного пожежного нагляду є державними інспекторами з
пожежного нагляду.
Органи
державного пожежного нагляду здійснюють контроль за дотриманням вимог
законодавства з питань пожежної безпеки керівниками органів державної
виконавчої влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств,
громадянами тощо.
5.
Органи та
заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд це діяльність органів,
установ та закладів держаної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за
дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою
попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних
факторів на здоров’я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо
порушників[4].
Основними
завданнями цієї діяльності є:
-
нагляд за
організацією і проведенням органами державної виконавчої влади, місцевого і
регіонального самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та
громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;
-
нагляд за
реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення,
участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання
шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;
-
нагляд за
дотриманням санітарного законодавства;
-
проведення
державної санітарно-гігієнічної експертизи, гігієнічної регламентації
небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до
Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні вибірковими
перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ та
закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово
залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.
Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого
визначаються головним державним санітарним лікарем України.
Дещо більше хотілось би зупинитися на роботі Державного департаменту по
нагляду за охороною праці підпорядкований Міністерству праці та соціальної
політики. Він діє на підставі Положення, затвердженого КМ України, не залежить
від господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих
держадміністрацій і рад народних депутатів.
Державний департамент по нагляду за охороною праці відповідно до
покладених на нього завдань здійснює:
а) комплексне управління охороною праці на державному рівні;
б) державний нагляд за додержанням вимог законодавства і нормативних
актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища;
в) проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на
введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і
засобів виробництва.
До його компетенції входить створення територіальних управлінь та
інспекцій. Інспекції діють на підставі Типового положення, затвердженого КМ
України, і мають право:
1) безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення провадити
перевірки підконтрольних підприємств щодо дотримання законодавства про охорону
праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з
цих питань;
2) надсилати керівникам і посадовим особам підприємств обов'язкові для
виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень вимог щодо охорони
праці та користування надрами;
3) зупиняти до усунення порушень вимог щодо охорони праці експлуатацію
підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць,
машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, а
також роботу, пов'язану з використанням надр, якщо ці порушення створюють
загрозу для життя або здоров'я працюючих;
4) накладати штрафи на підприємства, установи і організації у разі
порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень
посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці щодо безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища;
5) притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у
порушенні нормативних актів про охорону праці, надр і ведення підривних робіт;
6) надсилати (подавати) власникам і керівникам підприємств подання про
невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді для вжиття відповідних
заходів, передавати у разі потреби матеріали щодо них органам прокуратури для
притягнення до кримінальної відповідальності;
7) контролювати додержання встановленого порядку допуску працівників до
роботи, їх інструктування, навчання та перевірки знань з питань охорони праці;
8) усувати від виконання небезпечних і спеціальних робіт осіб, які не
мають права їх виконувати;
9) заслуховувати звіти посадових осіб центральних і місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств з
питань охорони праці та використання надр;
10) зупиняти випуск машин, механізмів, транспортних та інших засобів
виробництва або вилучати дозволи на їх виготовлення та на застосування діючих
технологій у разі невідповідності їх вимогам нормативних актів про охорону
праці;
11) провадити в установленому порядку технічне розслідування обставин і
причин аварій, випадків виробничого травматизму, віднесених до компетенції
Держнаглядохоронпраці;
12) скликати в установленому порядку конференції, семінари і наради з
питань охорони праці і т. ін..
Державний нагляд за охороною праці здійснюють державні інспектори та
посадові особи департаменту і територіальних структурних одиниць.
Основними методами роботи при здійсненні державного нагляду за охороною
праці є: проведення періодичних перевірок підприємств щодо організації робіт з
охорони праці, відповідності споруд, устаткування і обладнання технологічним
вимогам нормативних актів про охорону праці.
Види перевірок:
• оперативні - проводяться державним інспектором праці або іншою посадовою
особою протягом робочого дня;
• цільові - перевірка конкретних питань з охорони праці одним або групою
інспекторів;
• комплексні - повна і детальна перевірка стану безпеки і умов праці на
підприємстві групою інспекторів або комісією. (Типове положення про державну
інспекцію охорони праці Державного комітету України по нагляду за охороною
праці, затверджене наказом Держком України за охороною праці від 19 червня 1995
р. № 92).
Державний комітет з ядерної та радіаційної безпеки здійснює державний
нагляд за додержанням норм і правил ядерної та радіаційної безпеки об'єктів
ядерної енергетики, визначає критерії та затверджує норми і правила ядерної та
радіаційної безпеки, здійснює нагляд за розробленням і проведенням заходів,
спрямованих на запобігання аваріям на об'єктах ядерної енергетики і т. ін.
Державний нагляд за охороною праці здійснює також ряд інших повноважених
державою органів
Висновок
Держава створює умови для здійснення громадянами права на працю, гарантує
рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує
програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів
відповідно до суспільних потреб. Для забезпечення реалізації цього
конституційного положення у державі створено систему спеціальних державних органів,
які здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.
Нагляд і контроль - це різні поняття, але завдання і мета їх здійснення
однакові:
-
забезпечення
законності в застосуванні норм трудового права,;
-
попередження
правопорушень;
-
усунення
правопорушень.
Відмінність між ними полягає у повноваженнях органів, що здійснюють ці
функції, та методах і формах організації їх роботи.
Нагляд і контроль
за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те
органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або
уповноваженого ним органу.
Центральні органи
державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про
працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх
функціональному підпорядкуванні.
Вищий нагляд за
додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється
Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Громадський
контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та
їх об'єднання.
НОРМАТИВНІ АКТИ І ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція
України // ВВР України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Кодекс законів
про працю України. – К.:Юрінком Інтер,2005.
3. Про охорону
праці: Закон України від 14 жовтня 1992 року // ВВР України. - 1992. - № 49. -
Ст. 668.
4. Закон України
«Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
працівника» від 23.09.1999.
5.Закон України
«Про страхові тарифи та загальнообов'язкове державне страхування» від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності» від 22.02.2001.
6. Постанова
Пленуму ВСУ від 27.03.1992 р. Про практику розгляду судами цивільних справ за
позовами про відшкодування школи.
7. Питання
Державного комітету України з нагляду за охороною праці: Указ Президента
України від 16 січня 2003 року № 29/2003 // Офіційний вісник України. - 2003. -
№ 4. - Ст. 99.
8. Деякі питання
Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю:
Постанова КМ України від 18 січня 2003 року № 50 / / Офіційний вісник України.
- 2003. - №4. - Ст. 111.
9. Інструкція з
оформлення органами Держнаглядпраці матеріалів про адміністративні
правопорушення: Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 21
березня 2003 року № 72 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 23. - Ст. 1104.
10. Положення про
порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення
нормативних актів про охорону праці: Затверджене постановою КМ України від 17
вересня 1993 року № 754 / / Зібрання постанов КМ України. - 1994. - № 1. - Ст.
24.
11. Типове
положення про комісію з питань охорони праці підприємства: Затверджене наказом
Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 року
№ 72 / / Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. - К.:
Юрінком Інтер, 1997.
12. Типове
положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці:
Затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці
від 28 грудня 1993 року № 135 // Кодекс законів про працю України з
постатейними матеріалами. - К.: Юрінком Інтер, 1997.
13. Порядок
розробки та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, які
діють на підприємстві: Затверджений наказом Державного комітету України по
нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року / / Праця і зарплата. - 1994.
— № 17.
14. Порядок
організації державного нагляду за охороною праці в системі
Держнаглядохоронпраці: Затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від
31 травня 1995 року № 82 / / Законодавство України про охорону праці: Збірник
нормативних документів. - К., 1995.-. 4.
15. Положення про
громадських інспекторів праці: Затверджене наказом Міністерства праці та
соціальної політики України від 20 березня 1998 року № 43 // Людина і праця. -
1998. - № 5.
16. Положення про
комісію з питань охорони праці профспілкового комітету підприємства:
Затверджене постановою Президії Федерації профспілок України від 20 вересня
1994 року // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. - К.:
Юрінком Інтер, 1997.
187 Трудове право
України: Курс лекцій / Під ред П.Д. Пилипенка. - Львів: Вільна Україна, 1996.
18. Трудове право
України: Навч. довід. посібник / За ред. Г.І. Чанишевої, Н. Б. Болотіної. -
Харків: Одісей, 2000.
19. Прокопенко В.І.
Трудове право: Підручник. — Харків: Консум. — 2000.
1 Закон України “Про
охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. зі змінами і доповненнями станом на 2005
рік // ВВР України. – 1992. - №49. – ст.668.
[1]
Указ Президента України про затвердження Положення про
Державний комітет України з нагляду за охороною праці від 16 січня 2003 року №
29/2003 // Офіційний Вісник України. К., 2003. №4. ст..99.
[2] Там само.
1 Закон України від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР “Про використання
ядерної енергії та радіаційну безпеку” // Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995,
№ 12, ст. 81.
[3] Закон України від 17.12. 1994 року №3745-XІІ “Про пожежну безпеку” //ВВР України, 1994. - № 5. – ст.21.
[4]
Закон України від 24.02.2994 р. № 4004- XІІ “Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення” // ВВР України, 1994. - №27, ст.218.
|
