Ø
перевіряє
вірогідність і надає слідчому, прокуророві, суду на їх вимогу необхідну для них
інформацію, у порядку встановленому законом;
Ø
затверджує
рішення особи, що проводить дізнання з найбільш важливих питань розслідування,
у першу чергу про напрямок справи (його порушення, призупинення, поновлення
провадження, припинення, передачу слідчому), про застосування заходів
процесуального примусу (затримання, привід, обшук, накладення арешту на майно й
ін.);
Ø
у порядку
контролю вивчає матеріали кримінальних справ, заслуховує звіти про стан його
провадження, дає обов'язкові для виконання дізнавачам вказівки у справі.
Названі й інші
повноваження дають можливість начальникові оперативного підрозділу здійснювати
реальний контроль за проведенням оперативно-розшукових заходів і їхньої
відповідності вимогам закону й відомчих нормативних актів з питань ОРД.
Діючими
гарантіями дотримання законності органами, що здійснюють ОРД, є судовий
контроль.
Правовою основою здійснення контролю суддями в цій сфері правоохоронної
діяльності є Конституція України, ЗУ " Про ОРД" і інші.
Конституцією
України відповідно до міжнародних принципів дотримання прав людини значно
підвищена роль суддів у здійсненні контролю щодо законності застосування
оперативно-розшукових заходів, що обмежують права й свободи громадян.
Стаття 32
Конституція України вперше встановила кожному громадянинові гарантію судового
захисту права спростовувати недостовірну інформацію про себе й членах своєї
родини й права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на
відшкодування матеріального й морального збитку, заподіяного збором,
зберіганням, використанням такої недостовірної інформації.
Ст. 9 ЗУ "Про
ОРД" передбачені гарантії законності при здійсненні оперативно-розшукових
заходів, не допускаються порушення прав і свобод людини і юридичних осіб. Окремі
обмеження цих прав і свобод, такі як: негласне проникнення в житло, зняття
інформації з каналів зв'язку й контроль поштово-телеграфних відправлень носить
винятковий і тимчасовий характер і може бути проведено тільки за рішенням суду.
Відповідно до
вимог ч. 2, 3 ст. 8 ЗУ "Про ОРД" якщо буде потреба негласного
проникнення в житло або інше володіння особи, зняття інформації з каналів
зв'язку, здійснення контролю за перепискою, телефонними розмовами, телеграфної
або іншої кореспонденції, застосування інших технічних засобів одержання
інформації начальник або заступник начальника відповідного оперативного
підрозділу складають подання в суд.
Суддя, розглянувши
подання, виносить мотивовану постанову про дозвіл або відмову в проведенні
відповідного оперативно-розшукового заходу. Про одержанні дозволу або про
відмову в ньому, керівник оперативного підрозділу протягом доби повідомляють
відповідного прокурора. Оскарженню постанова судді не підлягає, однак вони
можуть бути опротестовані прокурором у вищестоящому суді (п. 10 ст. 14 ЗУ "Про
ОРД").
Також, варто
знати, що при припиненні оперативно-розшукової справи, за якою здійснювалися
негласні розвідувальні або контр розвідувальні заходи щодо рішення суду,
повідомлення про її припинення направляється в суд у тридобовий строк (ст. 9-2
ЗУ "Про ОРД").
Головним
механізмом забезпечення гарантії дотримання законності в ОРД сьогодні є
прокурорський нагляд. Це виходить із вимог Конституції України (п. 3 ст. 121) і ЗУ "Про
ОРД" (ст. 14), якими на Прокуратуру України безпосередньо покладений
нагляд за дотриманням законності під час проведення ОРД.
Прокуратура є
незалежною від будь-яких інших органів і посадових осіб, керується тільки
Конституцією й законами України. От чому сьогодні законодавець докорінно
переглянув і вдосконалив правове регулювання прокурорського нагляду за ОРД.
У ЗУ "Про
ОРД" передбачається, що нагляд за дотриманням законів у процесі проведення
ОРД здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя й прирівняними
до них прокурорами і їхніми заступниками, а також уповноваженими наказом
Генерального прокурора України начальниками й прокурорами управлінь, відділів
Генеральної прокуратури України й прокуратури Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва й Севастополя (ст. 14 ЗУ "Про ОРД").
Безпосереднє
проведення нагляду Наказом Генерального прокурора України № 4/1гн від 6 квітня
2004 р. "Про організацію прокурорського нагляду за дотриманням законів при
проведенні ОРД" покладено на такі спеціалізовані підрозділи, як: Головне
управління Генеральної прокуратури за наглядом за дотриманням законів органами,
що проводять ОРД; Другий відділ; Головне управління військових прокуратур;
Управління нагляду за дотриманням і застосуванням законів на транспорті. У
прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя,
військових прокуратурах регіонів і Військово-морських сил України - на відділи
нагляду за дотриманням законів при проведенні ОРД; відділи нагляду за
дотриманням законів спеціальними підрозділами, що ведуть боротьбу з
організованою злочинністю; відділи нагляду за дотриманням законів органами
Служби безпеки, митної служби й Державної прикордонної служби України; відділи
нагляду за дотриманням законів органами податкової міліції; управління нагляду
за дотриманням і застосуванням законів на транспорті (старші помічники) тощо. У
спеціальному наказі Генерального прокурора України № 4/1га від 6 квітня 2004 р.
визначені також оперативні підрозділи, нагляд за законністю діяльності яких
здійснюють управління й відділи Генеральної прокуратури й обласних прокуратур.
Вищевказаним
наказом Генерального прокурора України визначені також підстави проведення
перевірок законності ОРД:
ü
планові
перевірки;
ü
вказівки
вповноваженого прокурора вищого рівня;
ü
рішення
суду;
ü
результати
вивчення матеріалів кримінальних справ про розкриті злочини;
ü
інформація
про неналежне виконання відповідних доручень слідчого, вказівок прокурора й
судових визначень за кримінальними справами, що перебуває в їхньому провадженні;
ü
ініціювання
керівників відповідних галузевих управлінь і відділів в інших випадках (п. 3
наказу).
Але, разом з тим,
існує законодавче й нормативне встановлення меж прокурорського нагляду за
дотриманням законності в ОРД. Це досить значимо для послідовної реалізації
головних принципів ОРД: конспірації, конфіденційності негласних відносин
громадян з оперативними підрозділами, нерозголошення результатів ОРД.
Таким чином, до
безпосереднього прокурорського нагляду за ОРД можуть бути віднесені наступні
питання.
Наявність підстав
і законність проведення ОРД:
Ø
наявність
і вірогідність інформації про підготовку або вчинення особою (групою осіб)
злочину, або про причетність їх до злочинів, які готувалися або були вчинені
невстановленими особами;
Ø
наявність
письмових доручень і постанов слідчих, письмових вказівок прокурорів, визначень
судів про проведення ОРД в інтересах розслідування кримінальних справ, що перебувають
у їхньому провадженні;
Ø
наявність
запитів повноважних державних органів, установ і організацій про проведення
оперативно-розшукових заходів, а також запитів відповідних міжнародних
правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав на підставі
договорів і угод;
Ø
обґрунтованість
постанови про заведення оперативно-розшукової справи;
Ø
правомірність
рішення керівника органу, що має право на проведення ОРД, про заведення
зазначеної справи й проведення оперативно-розшукових заходів;
Ø
правові
підстави застосування виняткових і тимчасових оперативно-розшукових заходів, що
обмежують права й свободи громадян;
Ø
своєчасність
інформування відповідних державних органів про виявлені факти й дані, що
свідчать про загрозу безпеки суспільства й держави, а також про порушення
законодавства, пов'язаних зі службовою діяльністю посадових осіб;
Ø
порядок
реєстрації й повнота реагування на звернення громадян із приводу незаконного
проведення оперативно-розшукових заходів;
Ø
своєчасність,
строки й повнота поновлення прав і свобод громадян, порушених внаслідок
незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
Ø
виконання
вимог Генерального прокурора України й прокурорів, що здійснюють нагляд за
дотриманням законності в ОРД, з усунення виявлених раніше порушень законності;
ефективність реагування керівників оперативних підрозділів на факти порушення
законності з боку підлеглих працівників.
Наявність підстав
заведення й припинення оперативно-розшукових справ:
Ø
обґрунтованість
винесення постанови про заведення оперативно-розшукової справи, наявність
підстав для проведення за нею оперативно-розшукових заходів і правомірність
ухвалення відповідного рішення керівником органу;
Ø
ефективність
проведення оперативно-розшукових заходів для справ, заведеним на організовані
групи й злочинні організації, осіб, злочинна діяльність яких має
міжрегіональний характер, а також на осіб, що займаються бандитизмом,
підготовкою й здійсненням убивств, розбійних нападів на банки, каси й інкасаторів,
інших злочинів, вчинених із застосуванням зброї, вибухових, отруйних і
сильнодіючих речовин;
Ø
дотримання
строків і порядку заведення оперативно-розшукової справи при призупиненні
слідства за кримінальними справами, коли не встановлена особа, що вчинила
злочин, а також невідоме місцезнаходження обвинувачуваного;
Ø
наявність
підстав для припинення оперативно-розшукової справи й правомірність ухваленого
рішення відповідним керівником.
Дотримання
порядку реалізації матеріалів оперативно-розшукових справ:
Ø
наявність
приводів і підстав для порушення кримінальної справи за результатами ОРД;
Ø
повнота й
ефективність виконання письмових доручень слідчого, прокурора, суду;
Ø
форми
взаємодії слідчого й працівників оперативного підрозділу при реалізації
оперативно-розшукових даних і використання їх як докази за кримінальною справою.
Дотримання
підстав і порядку припинення оперативно-розшукових справ:
Ø
набуття
законної сили вироку, постанови або ухвали суду;
Ø
розшук
особи, що переховується від органів розслідування, суду, ухиляється від
відбуття кримінального покарання, а також особи, безвісно відсутньої;
Ø
закриття
кримінальної справи судом, прокурором, слідчим або органом дізнання;
Ø
завершення
виконання розвідувальних, контр розвідувальних заходів або вичерпання
можливостей для їхнього здійснення;
Ø
спростування
у встановленому порядку матеріалів про злочинну діяльність особи;
Ø
виїзд
особи на постійне місце проживання за межі України, якщо немає можливості
проведення у відношенні неї оперативно-розшукових заходів;
Ø
не
встановлення у передбачені строки даних, що вказують на ознаки злочину в діях
особи;
Ø
виявлення
прокурором незаконно заведеної справи у випадку виконання за нею
оперативно-розшукових заходів;
Ø
смерть
особи, у відношенні якої заведена оперативно-розшукова справа.
Обґрунтованість
рішень у процесі ведення оперативно-розшукових справ:
Ø
дотримання
правових вимог про обмеження прав і свобод підозрюваних ( перевіряємих) осіб;
Ø
дотримання
процесуального порядку уведення (долучення) фактичних даних у кримінальне
судочинство;
Ø
стан контролю
керівника органу (оперативного підрозділу) за дотриманням законів при веденні
оперативно-розшукової справи;
Ø
забезпечення
оперативним підрозділом державно-правового захисту суб'єктів ОРД, а також осіб,
залучаємих до виконання завдань ОРД, членів їхніх родин і близьких родичів.
Наявність підстав
і законність застосування оперативно-технічних засобів:
Ø
відповідність
застосування оперативно-технічних засобів ступеню суспільної небезпеки
протиправних зазіхань або загрози інтересам безпеки суспільства й держави;
Ø
наявність
достатніх підстав для прийняття керівником оперативного підрозділу рішення про
застосування оперативно-технічних засобів, коли на це не потрібно одержання
санкції прокурора або суду;
Ø
обґрунтованість
подання оперативного підрозділу для одержання судового дозволу або санкції
відповідного прокурора на застосування оперативно-технічних засобів, а також
обґрунтованість ухвалення рішення про невідкладне застосування цих засобів без
дозволу суду або санкції прокурора;
Ø
дотримання
строків застосування оперативно-технічних засобів; обґрунтованість продовження
їх;
Ø
законність
використання й збереження інформації, отриманої в результаті застосування
оперативно-технічних засобів;
Ø
обґрунтованість
застосування оперативно-технічних засобів при забезпеченні безпеки працівників
суду, правоохоронних органів і осіб, що приймають участь у кримінальному
судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів;
Ø
стан
реагування керівництва оперативного підрозділу на порушення підлеглими
працівниками підстав і порядку застосування оперативно-технічних засобів.
Для здійснення
прокурорського нагляду за законністю проведення ОРД прокурор у межах своєї
компетенції має право:
Ø
безперешкодно
входити в усі приміщення органів, що здійснюють ОРД;
Ø
вимагати
для вивчення й перевірки розпорядження, інструкції, накази й інші акти, що
відносяться до ОРД, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові,
звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості, що мають
відношення до цієї діяльності;
Ø
доручати
керівникам відповідних органів проведення в підвідомчім їм підрозділах
перевірок з метою усунення порушень закону;
Ø
давати
письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах
кримінального судочинства, про розшук осіб безвісно відсутніх;
Ø
давати
згоду на продовження строків проведення ОРД;
Ø
одержувати
пояснення про порушення вимог закону від посадових осіб органів, що здійснюють
ОРД;
Ø
перевіряти
скарги про порушення законів при проведенні ОРД, з ознайомленням у необхідних
випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;
Ø
скасовувати
незаконні постанови про заведення або припинення оперативно-розшукової справи;
Ø
вживати
заходів з усунення порушень законності в процесі здійснення ОРД із залученням
винних до відповідальності;
Ø
опротестовувати
незаконні постанови суду про дозвіл або відмову в дозволі на проведення
оперативно-розшукових заходів. Внесення протесту зупиняє проведення
оперативно-розшукових заходів, дозволених судом.
Але варто
помітити, що прокурор має й деякі обмеження прав при витребуванні для перевірки
документів і інших відомостей про ОРД. Це стосується насамперед даних на осіб,
що є гласними й негласними працівниками, документації, що зашифровує особу або
відомчу приналежність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних
підрозділів тощо.
У формальному
відношенні актами прокурорського нагляду за дотриманням законності в сфері ОРД
можуть бути подання прокурора відповідному органу, постанови, письмові вказівки,
протести, судові позови тощо, які є обов'язковими для їхнього розгляду й
відповідного реагування на них.
Поряд з усім
вищевикладеним, слід зазначити, що прокуратура повинна не тільки реагувати на
факти конкретних порушень законності в ОРД, але й виявляти незбалансованість
правових норм, припиняти спроби наділити ті або інші оперативні підрозділи
протиправними повноваженнями на основі прийняття відомчих нормативно-правових
актів.
Література
1 Долженков
О.Ф., Думко А,Ф., Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність як правоохоронна
функція кримінальної міліції.- Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000.- 134 с.;
2. Бандурка О.М.
Оперативно-розшукова діяльність. Ч.1: Підручник-Харків: Вид-во Нац. ун.-ту
внутр. справ, 2002.-336 с.;
3. Вишня В.Б.,
Захаров В.П., Шинкаренко І.Р. Правове регулювання ОРД ОВС (структурно-логічні
схеми): Навч. посіб. –Д.: Юрид. акад. МВС, 2003.- 180 с.;
4.
Оперативно-розшукова діяльність: правові основи (структурно-логічні схеми).
Навчальний посібник / за ред. проф. Ю.М. Грошевого.- Харків: РВФ Арсіс, ЛТД,
2003.- 192 с.;
5. Основы
оперативно-розыскной деятельности в Украине (понятие, принципы, правовое
обеспечение). Учебное пособие.- К.:Центр учебной литературы, 2007.- 264 с.;
6. Антонов К.В.
Проблемні питання окремих положень Закону України "Про
оперативно-розшукову діяльність" // Науковий вісник Дніпропетровського
державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.-2007.- Спец.
Випуск № 1 (№ 36) "Актуальні питання протидії злочинності".-
С.298-303.;
7. Використання
в кримінальному процесі матеріалів оперативно-розшукової діяльності та гарантії
захисту прав і свобод людини: Монографія / В.М. Тертишник, О.В. Негодченко,
І.П. Козаченко, К.В. Антонов. - Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС, 2004. - 184
с.;
8. Антонов К.В., Тертишник В.М. Допустимість
використання при доказуванні даних, здобутих органами оперативно-розшукової
юрисдикції // Права людини та інформація: Збірник наукових праць. - К.: НАВСУ,
2001. - С. 115-127;
9. Антонов К.В. Проблеми використання матеріалів
оперативно-розшукової діяльності в кримінальному судочинстві // Проблеми
оперативно-розшукової діяльності й забезпечення прокурорського нагляду за іі
законністю: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. -
Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 194-208;
10. Антонов К.В. Проблеми зв’язку і співвідношення
оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності // Науковий вісник
Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових
праць.- С. 314-322.- 2007.- № 3(34).- 368с.;
11. Антонов К.В. Загальнотеоретичні поняття
оперативно-розшукового забезпечення досудового слідства // Вісник Луганського
державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.- С. 41-50.-
Спеціальний випуск. Ч.1.- 2008.-№ 1.- 207с.;
12. Антонов К.В. Теоретичні аспекти визначення співвідношення
понять "оперативно-розшукова міра" і "оперативно-розшуковий
захід" // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету
внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 16-21.- 2007.- № 4(35).- 328с.;
13. Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень
Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" // Науковий
вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник
наукових праць.- 2007.- Спеціальний випуск № 1 (36) "Актуальні питання
протидії злочинності".- С. 298-303.- 364 с.;
14.Антонов К.В. Оперативно-розшукова профілактика в
системі запобіжного впливу на злочинність // Науковий вісник Одеського
державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 109-111.-
2007.- № 4.- 328 с.;
15. В. Ченців, К. Антонов, В. Варава. Перебудова
правоохоронної діяльності митних органів України в контексті європейських
стандартів: оперативно-розшукові аспекти // Право України. - 2008.-№ 7.- С.
141-146.
16. Ронин Р. Своя разведка: способы вербовки агентуры, методы проникновения
в психику, форсированное воздействие на личность, технические средства скрытого
наблюдения и сьема информации: Практическое пособие.- Мн.: "Харвест",
1998.-368 с.;
17. Антология сыска: от полиции к внешней разведке [В 14 т.]
/ Отв. Ред.: Ю.И. Римаренко, В.И. Кушерец.- К.: Знания Украины, 2006. Т. 1:
Уголовный сыск: документы и материалы (ХІ – нач. ХХ ст.) / Сост.: Ю.И. Римаренко,
Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников.- 612 с.; Т. 2: Сыск, сыщики и преступный мир / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М. Моисеев,
В.Н. Чисников. (Предисл.
В.Н. Чисникова).- 504 с.;
18. Ивахин А.Е., Прыгунов П.Я. Оперативная деятельность и
вопросы конспирации в работе спецслужб (По материалам открытой печати и
литературы). Т. 1.- К.: КНТ, 2006.-408 с.; Т. 2.-К.: КНТ, 2006.-224 с.; Т.
3.-К.: КНТ, 2006.-960 с.; Т. 4.-К.: КНТ, 2007.-432 с.; Т. 5.-К.: КНТ, 2007.-484
с.; Т. 6.-К.: КНТ, 2008.-608 с.;
19. Погорецький М.А. Функціональне призначення ОРД у
кримінальному процесі: Монографія.- Х.:Арсіс, ЛТД, 2007.-576 с.
|