|
– використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних
у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів
щодо походження товару та його особливих властивостей або інших характеристик,
а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації
зареєстрованого зазначення або є неправомірним використанням його репутації;
– використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару як видової назви.
Торговельні марки
Вказані далі дії, вчинені без дозволу власника свідоцтва,
визнаються порушенням його прав:
– нанесення знака на будь-який товар, для якого знак
зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з
ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет,
зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування
для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт та експорт;
– застосування його під час пропонування та надання будь-якої
послуги, для якої знак зареєстровано;
– застосування його в діловій документації чи в рекламі та в
мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі
зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого
знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Авторське право та суміжні права
Неправомірне використання творів є порушенням прав автора.
Порушенням особистих немайнових прав автора оприлюднення твору без
зазначення імені автора, ілюстрування твору, спотворення твору, зміна твору
тощо.
Будь-яке відтворення чи використання твору без дозволу автора без
виплати йому винагороди є порушенням його виключних майнових прав.
Законом України «Про авторське право і суміжні права» встановлені
деякі обмеження майнових прав автора, тобто використання творів без згоди
автора і без виплати йому винагороди. Але при цьому таке використання не
повинно завдавати шкоди нормальному використанню твору і не обмежувати
безпідставно законних інтересів автора.
Використання виконань творів шляхом публічного повідомлення
виконань, фіксації їх на матеріальному носії та розповсюдження зафіксованих
виконань без дозволу виконавця є порушенням його прав. Це також стосується прав
виробників фонограм та організацій мовлення.
Для досягнення спільних інтересів суб'єктів авторського права і
суміжних прав, а також захисту їх прав створені та діють організації
колективного управління. Однією з основних економічних функцій зазначених
організацій є здійснення збору, розподілу і виплати винагороди за використання
творів, виконань, фонограм чи відеограм суб'єктам авторського права і суміжних
прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до
законодавства.
1.7.2 Права власника охоронного документа
в разі виявлення порушення його прав
Власник патенту може вимагати:
– припинення дій, що порушують або створюють загрозу
порушення його права, і відновлення становища, що існувало до порушення права;
– стягнення завданих збитків, включаючи неодержані доходи;
відшкодування моральної шкоди;
– вжиття інших передбачених законодавчими актами заходів,
пов'язаних із захистом прав власника патенту.
Власник свідоцтва на право використання зазначення походження має
право вимагати від порушника:
– припинення дій, що порушують право або створюють загрозу
порушення;
– вилучення з обігу товару з неправомірним використанням
зазначення походження;
– вилучення з товару чи його упаковки неправомірно нанесеного
зазначення походження, а при неможливості цього – знищення товару;
– відшкодування втрат, включаючи неодержані доходи;
– відшкодування збитків у розмірі не більшому за отриманий
порушником прибуток;
– вжиття інших передбачених законами заходів, пов'язаних із
захистом прав на зазначення походження товару.
Власник свідоцтва має право звернутися до суду з позовом про
припинення порушення та відшкодування заподіяної шкоди.
Власник свідоцтва на торговельну марку може вимагати усунення з
товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з
ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака
або позначення, схожого з ним настільки, що к можна сплутати.
На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено,
а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Будь-які посягання на права власника патенту на корисну модель,
передбачені ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»,
вважаються порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність
згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке
порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику
патенту заподіяні збитки.
1.7.3 Вирішення спорів в адміністративному порядку
Останнім часом значно посилено державний контроль за захистом прав
інтелектуальної власності Міністерством внутрішніх справ, МОН України, Службою
безпеки України, Державною митною службою, Державною податковою адміністрацією
України, Антимонопольним комітетом України та Державним комітетом України з
питань технічного регулювання та споживчої політики. Результати таких заходів
можна вважати достатньо ефективними.
Міністерством внутрішніх справ України постійно вживаються заходи,
спрямовані на попередження та викриття злочинів, пов'язаних із порушеннями прав
інтелектуальної власності, на створення та вдосконалення правової бази,
необхідної для протидії цим правопорушенням. Підрозділи Міністерства внутрішніх
справ проводять перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у
сфері інтелектуальної власності.
Ефективний захист прав інтелектуальної власності здійснюється
також у рамках антимонопольного законодавства України. Згідно з нормами Закону
України «Про захист від недобросовісної конкуренції' Антимонопольний комітет
України, який має розгалужену систему регіональних представництв, здійснює
захист прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку.
Контроль за незаконним виробництвом та реалізацією контрафактної
продукції на території України здійснюється також Державною податковою службою
України, а також державними інспекторами з питань інтелектуальної власності
Державного департаменту інтелектуальної власності.
Підсумовуючи все сказане, можна констатувати, що сьогодні в Україні
вже сформована організаційна структура державних органів, які прямо або
опосередковано забезпечують захист прав у сфері інтелектуальної власності.
1.7.4 Захист прав ІВ в іншими галузями законодавства
У Кримінальному кодексі України міститься, принаймні, дві статті,
присвячені захисту права інтелектуальної власності.
Суб'єктом злочину може бути як службова, так і приватна особа, у
тому числі і сам автор, якщо він приховав співавторство іншої особи.
Стаття 136 «Порушення авторських прав» проголошує: «Випуск під
своїм ім’ям або інше привласнення авторства на чужий твір науки, літератури та
мистецтва, незаконне відтворення або розповсюдження такого твору – караються
виправними роботами на строк до двох років або штрафом у розмірі від п’ятдесяти
до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати».
Якщо ж привласнення авторства пов'язане з крадіжкою самого твору,
відповідальність настає за статтями 136 і 140 КК України.
Кримінальний кодекс України передбачає також кримінальну
відповідальність за порушення прав промислової власності. Стаття 137 КК України
проголошує: «Привласнення авторства на чужі відкриття, винахід, корисну модель,
промисловий зразок чи раціоналізаторську пропозицію або розголошення без згоди
автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до їх офіційної
публікації карається виправними роботами строком до двох років або штрафом до
тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати».
Адміністративна відповідальність встановлена за неправомірне
використання фірмового найменування, знака для товарів і послуг або будь-якого
іншого маркірування товару, неправомірне копіювання форми, упаковки,
зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення
товару іншого підприємця, самовільне використання його імені.
За зазначені порушення така сама відповідальність встановлена і
Законом України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
конкуренції у підприємницькій діяльності».
Більш широке тлумачення порушення прав інтелектуальної власності
дає Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня
1996 р. Стаття 4 цього Закону визнає неправомірним використання без
дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків
для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки
товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, назв місць
походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого
суб'єкта господарювання, який має пріоритет на їх використання. Відповідно до цього
Закону не дозволяється копіювання зовнішнього вигляду виробу.
Заходи проти недобросовісної конкуренції передбачені також і
Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Абзац 3 ч. 1 ст. 31
цього Закону встановлює відповідальність за незаконне використання або підробку
фірмових назв, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для
товарів і послуг.
Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня
1996 р. будь-які об'єкти права інтелектуальної власності визнає видом іноземного
інвестування. Для цього Закон встановлює такі дві умови:
1) вартість прав на інтелектуальну власність підтверджена
відповідно до законів країни-інвестора в конвертованій валюті або міжнародними
торговими звичаями;
2) зазначені права легалізовані на території України і
підтверджені експертною оцінкою, включаючи авторські права, права на винаходи,
корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.
1.7.5 Органи, до яких слід звертатися в разі виявлення
порушника прав на об'єкт права інтелектуальної власності
Основною проблемою в сфері інтелектуальної власності е забезпечення
ефективного функціонування механізмів захисту прав.
Чинне законодавство України надає власникам прав інтелектуальної
власності декілька можливих шляхів захисту своїх прав.
У першу чергу – це судовий захист, право на який гарантовано
Конституцією України. Власник прав може звернутися за захистом своїх порушених
прав до суду.
Також чинне законодавство України надає можливість звернутися до
Міністерства внутрішніх справ України, Державним департаментом інтелектуальної
власності Міністерства освіти і науки України, Державної митної служби України,
Служби безпеки України, Державної податкової адміністрації України,
Антимонопольного комітету України тощо.
У складі Державного департаменту інтелектуальної власності
створений підрозділ державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.
Робота цього підрозділу спрямована на забезпечення систематичного державного
контролю за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства у сфері
інтелектуальної власності. Функції захисту прав інтелектуальної власності
здійснює також Державна митна служба України. Конкретні заходи по захисту прав
інтелектуальної власності на митному кордоні України були введені в дію постановою
Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок реєстрації
та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти
інтелектуальної власності» від 28 квітня 2001 р. №412. Згідно з нормами
Митного кодексу України та положеннями зазначеної постанови запроваджено дієвий
механізм контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що
містять об'єкти інтелектуальної власності. Заходи щодо захисту прав
інтелектуальної власності застосовуються на кінцевому етапі митного оформлення.
Державні інспектори діють у всіх регіонах України, вони мають
повноваження здійснювати планові і раптові перевірки суб'єктів господарювання,
діяльність яких пов'язана з використанням об'єктів інтелектуальної власності.
При цьому державні інспектори співпрацюють з підрозділами правоохоронних та
контролюючих органів Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової
адміністрації та Державної митної служби України.
1.7.6 Пільги суб'єктів інтелектуальної власності при захисті
їх прав
При захисті своїх суб'єктивних прав автори та інші особи, яким
належать права на інтелектуальну власність, користуються певними пільгами.
Так, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України
позивачі – автори об'єктів права інтелектуальної власності, які не є власниками
охоронних документів на ці об'єкти – за позовами, що випливають із авторського
права, права на відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок та
раціоналізаторську пропозицію звільняються від сплати судових витрат у доход
держави повністю.
Частина 1 ст. 126 цього Кодексу надає позивачам за позовами,
що випливають із авторського права, права на відкриття, винахід, корисну
модель, промисловий зразок та раціоналізаторську пропозицію, право звертатись
до суду за місцем проживання.
Суд, постановляючи рішення, може допустити його негайне виконання
у випадку присудження винагороди авторам за використання творів у галузі науки,
літератури і мистецтва, а також інших об'єктів права інтелектуальної власності,
на які видано охоронні документи.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
| 
