Сферу
матеріального світу позначають сленгові номінації грошей, одягу, взуття,
транспорту, приладів, побутової техніки. Лексичне поле життєвих цінностей буття
молодіжного соціуму становлять два класи лексем: на позначення чинників, які
підтримують життя (їжа, напитки, сон), а також назви гедоністичних чинників
буття (алкогольні напої та процес їх уживання, тютюнові вироби, музика,
кінотеатр, відпочинок, нічний клуб, дискотека). Інтелектуальна сфера людини в
картині молодіжного сленгу розподілена на дві протилежності — здатність людини
розуміти, розбиратися в чомусь («шарити», «петрити») і обмеженість, нездатність
розуміти («гальмувати», «не догоняти») [25]. Молодіжне коло вибудовує великі
синонімічні ряди на позначення людини з повільною реакцією (гальмо – гальмо
перебудови – жирафа – недоганяйло – даун); некмітливої (баран – чайник –
пінгвін); обмеженої або з низьким рівнем інтелекту (лох) [24:69].
Психічна сфера
особистості в картині світу, охопленої молодіжним сленгом, представлена
номінаціями, які характеризують психічні відхилення людини, втрату здорового
глузду, божевілля. Синонімічний ряд «збожеволіти» (тобто поводити себе як
психічно ненормальна людина) у молодіжному сленгові досить поширений:
бахнутися, довбонутися, схибнутися, чоканутися, дати дурки, поїхати [25].
Естетичні
цінності в системі світосприйняття молодої людини визначаємо за лексичною
структурою субполя. Ознака красива / некрасива людина в молодіжному соціумі має
яскраво виражене гендерне спрямування, особливо щодо жіночої статі. Як зазначає
С. Мартос, з лексем
молодіжного сленгу лише єдина означає красивого чоловіка — ален делон. Усі
останні позначають жінок: «красива» — ляля, краля, фіфа, красапєта; «некрасива»
— жаба, мавпа, крокодил, вівця, корова [24:70].
У молодіжному
слензі виокремлюються синонімічні ряди на позначення людини як носія фізичних
рис («товста», «худа», «рудий», «маленька», «низька», «висока»).
Всю лексику
молодіжного сленгу, в свою чергу, можна розподілити на підгрупи, які описують
лексику інших жаргонів: це шкільний та студентський жаргони, музичний жаргон,
армійський жаргон, комп’ютерний жаргон, жаргон, що стосується вживання
наркотичних засобів та алкогольних напоїв тощо [15].
Шкільний та
студентський жаргони органічні у структурі молодіжного сленгу, оскільки їх
носіями є виключно представники молодого покоління (відповідно, школярі й
студенти), але одночасно в цій підсистемі виокремлюється своєрідне «виробниче
ядро», яким є процес навчання. Якщо розподілити лексико-семантичні поля «назви
осіб», то побачимо, що картина буде наступна:
1) назви
посадових осіб (учиха / училка
«учитель», дир «директор») [25];
2) назви
викладачів-предметників (украша «учитель /
викладач української мови», Мауглі «вчитель фізичної культури», вакуоля
«учитель біології») [25-26];
3) назви, що
вказують на статус учня / студента
(салаги «учні / студенти молодших
класів /
курсів)
[25].
Подібних до цих
лексико-семантичних полей можна виокремити ще багато, спираючись на існуючі
реалії та поняття навчального процесу.
Музичний
молодіжний сленг є переважно молодіжним жаргонним утворенням. Ядром музичної
субмови є багаточисленні номінації понять, безпосередньо пов’язані з
професійною діяльністю та традиційною для молодіжного світогляду напускною
зневагою до об’єктів дійсності: музики, музичних інструментів, музичних дій.
Переосмислених музичних жаргонізмів у молодіжному слензі небагато. Приміром,
дієслово лабати «грати на музичному інструменті, виконувати музичний твір»
розвиває у слензі значення «розуміти щось, розбиратися в чому-небудь». Власне
музичний сленг наближається до професійного жаргону, а тому є явищем
своєрідним, складним і не зрозумілим широкому загалу читачів. Однак, як
констатує Н. Іванова, умовно музичний сленг можна поділити на дві групи слів:
загальновживані у молодіжному сленгу форми, які мають семантичні «музичні
відповідники», і специфічні слова, властиві лише музичному сленгу [13:21].
Передовсім, це
напрямки і стилі сучасної музичної культури та виконавці такої музики:
техно-панк, драм-н-бас, транс, треш-метал-рокер, інді-рокер тощо. Так,
дебютники – це дебютні альбоми, сольники – сольні альбоми, синглами називають
окремі пісні чи диски з меншою, ніж в альбомі, кількістю пісень, кавер-версії
(часто просто кавери) пісень – переробки відомих музичних творів, що звучать у
виконанні інших співаків [13:20].
Широкий потік
іноземної музики та реалій, пов’язаних з нею, сприяє появі нових термінів,
переважно з англійської мови, які дедалі більше поповнюють молодіжний сленг.
Наприклад: римейк (нова версія старої пісні або фільму), ремікс (нова версія
музичного твору, з використанням електронного аранжування, інколи зі зміненими
елементами), бекграунд (музичне оформлення), фронтмен (лідер у групі
музикантів), ді-джей (особа, що забезпечує музику і говорить про неї на радіо
чи у клубі), хіт (дуже популярний музичний твір). У мові музичного молодіжного
сленгу активно побутують слова на означення осіб, так чи інакше пов’язаних з
музикою. Наприклад: меломани – ті, хто захоплюються музикою, фани – прихильники
певної музичної групи чи окремого співака, ватага – група музикантів,
кислотники – виконавці неякісної популярної музики, блекушники – виконавці
готичної музики, зірка чи суперстар – популярний співак, шоумен – людина, що
організовує розважальні заходи та ін. [13:23]
Слід відзначити,
що невід’ємною частиною молодіжного сленгу є сленг армійський. Молоді люди, які
проходять військову службу, приходять туди як носії сленгу молодіжного. За час
служби в армії вони засвоюють сленг армійський і стають носіями двох
соціолектів. Демобілізувавшись, солдати строкової служби вживають одиниці
армійського сленгу у різноманітних сферах міської комунікації. Таким чином,
армійський сленг стає складником молодіжної субмови, і ширше — молодіжного
сленгу. Переважна більшість армійських жаргонізмів уживана на позначення особи
(салага «солдат у перші 6 місяців строкової служби», шнурок «солдат строкової
служби у період від 6 по 12 місяців») [21].
Стрімкий
розвиток науково-технічного прогресу, широке розповсюдження комп’ютерів
зумовило те, що передусім молодь активно сприймає технологічну термінологію і
перетворює її у комп’ютерний сленг. У субмові комп’ютерників можна виокремити
наступні лексико-семантичні поля: «різновиди комп’ютерів», «комп’ютерні ігри»,
«програмні продукти, команди, файли», «деталі комп’ютера», «дії людини й
відповідні дії комп’ютера», «реалії мережі “Інтернет”», «назви осіб (фахівці,
користувачі)» [17:50].
Наркотичний
жаргон молодіжного сленгу зосереджений на трьох основних сферах: предмети,
процедури, стани. Предметна сфера — це наркотики взагалі або назви окремих
різновидів наркотичних речовин, доз або порцій деяких наркотиків, а також
засобів їх уведення в організм:
Лексико-семантичне
поле «назви речовин»: амф, амфіки, анашка, атама, балабаха, безпонтовка,
бовтушка, бодяга, бомба, вариво, варка, ганджа, гашиш, гера, гон, датура,
демян, дерибан, джеф, джойнт, діма, долина, доріжка, драс, драп, кайф, кислота,
ковбаса, код, кока, кокос, колеса, компот, кора, коса, костиль, косяк, крек,
кубик, кукіс, кульок, лсд, мазур, мазя, мак, мар'іванна, марка, марфа, мацанка,
молоко, мулька, накур, план, планокр, пластилін, платформа, розкумарка, сезон,
сіно, солома, стакан, таблетка, точка, трава, трин-трава, тріп, укроп, хариво,
хімка, хтс, чек, чистяк, чорна, шала, ширево, ширка, шишечка, шишка, шмаль
[26].
Лексико-семаничне
поле «предмети»:
баян, агрегат,
апаратура, двигло, демік, машина [26].
Процесуальна
сфера — назви процедур прийому або розповсюдження наркотичних речовин із відповідним
лексико-семантичним полем: баригувати, бодяжити, вжалитися, диміти, дознутись,
колотись, коцати, кумарити, курнути, мазатися, мутити, надерибанити,
накоцатися, напаснути, переумаритися, перти, погребти, присісти, убитися,
уколотися, хапати, ширятися [26].
Номінації
наркотичних станів репрезентовані окремими лексемами: вгашений, вставлений,
закиданий, обдвиганий, обдовбаний, обкиданий, обковбашений, обкурений,
обсаджений, розкумарений; ломка, дубас, зрада, обкурка, промокашка, пятка [26].
Відповідні
лексико-семантичні поля можна розподілити за процесом вживання алкогольних
напоїв.
Поширення
молодіжного сленгу і його актуалізація в мовній практиці представників
різноманітних прошарків суспільства відбувається кількома шляхами – за
допомогою засобів масової інформації, в результаті побутового міського
спілкування й внутрішньосімейної комунікації. Меншою мірою на поширення
сленгової лексики впливає мережа Інтернет, однак є підстави припускати, що її
роль поступово зростатиме разом зі збільшенням кількості користувачів серед
пересічних громадян. Окремим джерелом поширення й популяризації сленгу є
реклама.
2.2 Дослідження
словотвірних процесів в молодіжному сленгу
Центром
лексичної системи молодіжного сленгу є людина в сукупності таких ознак, як
зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності,
соціальний стан, національність тощо. Субмова молоді містить велику кількість
слів і висловів, які деталізують інтереси носіїв, предметно-речовий світ,
особливості взаємин, дій і станів людей.
Словотвірна
система молодіжного сленгу підпорядковується законам сучасної української мови.
Відповідно найбільш продуктивним способом словотвору одиниць усіх частин мови є
афіксальний спосіб.
Оскільки
основною функцією лексики молодіжного сленгу є номінативна, тобто називна, це є
причиною того, що переважну частину лексики становлять іменники.
Основна частина
похідних у лексиці молодіжного сленгу утворена від лексем української
літературної мови (за допомогою різноманітних словотворчих засобів та шляхом
семантичної деривації) і жаргонних слів, які отримали нове лексичне значення.
Зіставлення молодіжних сленгізмів з різними підсистемами мови дозволило
виділити в молодіжному сленгу три типи словотвірних процесів:
1) словотвірні процеси,
спільні зі словотвором літературної мови;
2) словотвірні
процеси, спільні зі специфічним словотвором у підсистемах мови, які мають усну
форму існування й пов’язані з невимушеним міжособистісним спілкуванням людей
(розмовне мовлення й соціальні діалекти);
3) словотвірні
процеси, притаманні передусім молодіжному сленгу. Словотвірні процеси виконують
загалом експресивну функцію й виступають вагомим чинником оновлення сленгового
словника.
Найбільш
поширеним способом творення лексем є шлях семантичної деривації (метафора,
метонімія тощо). Переважають метафори-іменники, на другому за частотою місці
знаходяться дієслівні метафори, рідше зустрічаємо метафори прикметникові.
Можемо виокремити наступні напрями перенесення значень:
1. значення
«людина - людина»: дружбан – друг; Мауглі – учитель фізкультури [25];
2. значення
«предмет-людина»: ганчірка – слабка духом людина; молоток – молодець (схвальне
значення); шланг – нероба, ледар [21];
3. значення
«тварина-людина»: жаба – дівчина легкої поведінки; метелик – повія; миша –
кишеньковий злодій; носоріг – уродженець Кавказу, особа кавказської
національності; баклан – непорядна людина [25];
4. значення
«рослина-людина»: хризантема – дівчина, що має відразу декількох партнерів;
баклажан – алкоголік [25, 26];
5. значення
«пристрій / предмет-частина тіла»: окуляри – очі; локатори – вуха; кеглі – ноги
[26];
6. значення
«будівля-частина тіла»: молокозавод, балкон – жіночі груди [25, 26];
7. значення
«тваринний та рослинний світ-предмет»: банани – патрони або вид брюк; кажан –
шкіряна куртка [21];
8. значення
«предмет-предмет»: штори – окуляри; тарілка – рулетка [21].
Окремо слід
виділити в ономастичну базу антропоніми (Леся – 200 гривень; Шумахер – водій
маршрутного таксі; Достоєвський – людина, яка набридає комусь; Карл – бородатий
чоловік; Володимир – купюра вартістю 1 гривня) та топоніми (Африка – людина з
кучерявим волоссям; Гваделупа – людина з випуклими очима). Також зустрічається
перехід власної назви у загальну (зазвичай, такий перехід зумовлений звуковою
мотивацією): «жорік» - автомобіль «Запорожець-965», «їжачок» - мотоцикл марки
«ІЖ» [25, 26].
Продуктивними
морфологічними засобами творення в молодіжному сленгу є афіксація, абревіація,
словоскладання, освновоскладання, усічення основи.
У зафіксованих
сленгових іменниках нерідко засобом творення є суфікс, твірними постають основи
як літературні (дубар в значенні дурний – від слова дуб), так і жаргонні
(лапшист – брехлива людина від лапшати «брехати») [25]. Особливість афіксації
при утворенні субстандартної лексики полягає у використанні більш широкого
арсеналу словотворчих засобів. Жаргонні суфікси, зафіксовані у лексиконі молодіжного
сленгу, відрізняються великою розмаїтістю: -іст (-ист), -щик, -ун, -ар, -ш(а),
-к(а), -их(а), -ин, -иц, -льник, -лк(а), ин(а), -л(о) (-ил(о), -йл(о)), -ня,
-ач, -ищ, -ур (-юр), -ар (-яр), -аг (-яг), -ик, -ець, -ул', ок, -ух(а), -он,
-ак (-як), -ган, -бан, -фан.
Джерелом
неологізації молодіжного сленгу є не лише запозичення з інших мов, а й імітація
звучання іншомовних слів засобами суфіксації (брателло – брат, марчелло –
німецька марка, накателло – друг, з яким разом пиячать, борделло – місце, де
весело проводять час). Специфічних словотворчих елементів сленгових
прикметників у молодіжному сленгові на прикладі сленгових словників не зафіксовано.
У дієсловах-сленгізмах виокремлюють суфіксальний, префіксальний,
префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення
(шофернути – вкрасти; маньячити – надмірно захоплюватися чимось,
зосереджуватися на чомусь; вдуплитися – зрозуміти, набухатися – напитися
доп’яна) [25].
Страницы: 1, 2, 3, 4
|