p align="left"> 3. Отримання функцій збудження тригерів ЦА (у вигляді ДДНФ). 4. Мінімізація функції збудження тригерів. Перший етап мінімізації функцій збудження Т-тригерів виконаємо із застосуванням карт Карно (рис. 4).
Рис. 4. Мінімізація функцій збудження тригерів за допомогою карт Карно Отримаємо функції збудження тригерів у вигляді МДНФ: Використовуючи відомі співвідношення (розподільний закон, правило де Моргана та ін.) остаточно отримаємо: 5. Складання логічної схеми автомата. Логічна схема комбінаційної частини ЦА, що формує необхідні функції збудження тригерів, подана на рис. 5. Рис. 5. Схема комбінаційної частини ЦА Особливості синтезу ЦА з пам'яттю на основі JK-тригерів. При виконанні синтезу ЦА на основі JK-тригерів необхідно враховувати деякі особливості, пов'язані з тим, що даний тип тригерів, порівняно з іншими, має найбільш розвинуті логічні можливості. Таблицю переходів JK-тригера можна подати у вигляді табл. 3. Таблиця 3 Із аналізу табл. 3 можна зробити деякі важливі висновки. По-перше, перехід тригера з будь-якого стану в інший однозначно визначається тільки одним з двох вхідних сигналів (J або K) та не залежить від значення другого сигналу. Наприклад, якщо J = 1, тригер перейде з нульового стану в одиничний, незалежно від того, яке значення має K. По-друге, перехід тригера з нульового стану в будь-який інший (0 або 1) визначається виключно значенням J, а перехід тригера з одиничного стану - виключно значенням К. Це твердження можна записати таким чином: Ця властивість дозволяє отримати дуже прості функції збудження, для чого необхідно складати таблицю переходів синтезованого ЦА з урахуванням вмісту табл. 3. Наприклад, таблиця переходів для синтезованого дворежимного лічильника з використанням JK-тригерів (табл. 4) містить удвічі більше стовпчиків для вхідних сигналів тригерів (функцій збудження), ніж табл. 2, але в кожному рядку цих стовпчиків присутні невизначені значення сигналів. Як відомо, при використанні карт Карно ці значення довизначаються за вибором виконавця з метою підвищення ефективності мінімізації, що дозволяє отримати більш прості логічні функції. Таблиця 4 |
М | Початковий стан | Наступний стан | Сигнали на входах тригерів | | | | | | | | | J2 | K2 | J1 | K1 | J0 | K0 | | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | * | 0 | * | 1 | * | | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | * | 1 | * | * | 1 | | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | * | * | 0 | 1 | * | | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | * | * | 1 | * | 1 | | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | * | 0 | 0 | * | 1 | * | | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | * | 0 | 1 | * | * | 1 | | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | * | 0 | * | 0 | 1 | * | | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | * | 1 | * | 1 | * | 1 | | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | * | 0 | * | 1 | * | | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | * | 1 | * | * | 0 | | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | * | * | 0 | 0 | * | | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | * | * | 0 | * | 1 | | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | * | 1 | 0 | * | 0 | * | | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | * | 0 | 0 | * | * | 1 | | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | * | 0 | * | 0 | 1 | * | | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | * | 0 | * | 1 | * | 0 | | |
ВИСНОВОК Головною метою синтезу ЦА з пам'яттю є визначення всіх його можливих станів та переходів, відповідно заданому алгоритму функціонування, та отримання функцій збудження всіх входів тригерів, з яких складається автомат. Цього достатньо для складання логічної схеми ЦА. Багатоваріантність можливих реалізацій ЦА пов'язана з вибором типу тригерів та способу побудови його комбінаційної частини. Теоретично будь-який ЦА може бути побудований на тригерах будь-якого типу. Найбільш розповсюджені в схемотехніці D- та JK-тригери. JK-тригер має більш розвинені логічні можливості, тому для нього можна отримати більш прості функції збудження, але кількість функцій буде удвічі більшою, ніж для D-тригера. Яке рішення буде оптимальним для конкретного ЦА, в загальному випадку заздалегідь невідомо.
Страницы: 1, 2
|