A,B : real;

i, N : integer;

X, Y : array [1..5] of real;

begin

read (A, B, N);

for i := 1 to N do

begin

read ( X [i] );

Y [i] := (A + B + X[i])/2;

Write ( Y [i] );

end;

end.

Завдання 1: (масиви)

Введення одномірного масиву і виведення у вигляді:

а) вектора-рядка;

б) вектора-стовпчика.

a) Var M : array [1..10] of real;

i : integer;

begin

i := 0;

repeat

i := i + 1;

reat (M [i] );

until i =10 ;

for i := 1 to 10 do

write (X [i] : 5 : 2,'');

end.

b) Var M : array [1..10] of real;

i : integer;

begin

i := 0;

repeat

i := i + 1;

reat (M [i] );

until i =10 ;

for i := 1 to 10 do

writeln (X [i] : 5 : 2);

end.

4. Стандартні модулі ТР. Їх призначення

Модуль - це окремо транслюєма програмна одиниця.

Підключення модуля до програми виконують за допомогою ключового слова:

USES <ім'я модуля>.

Основна частина засобів ТР розташована в стандартних модулях, які поставляються разом з компілятором.

Існує вісім стандартних модулів:

SYSTEM, DOS, CRT, PRINTER, GRAPH, OVERLAY, TURBO3, GRAPH3

Модуль SYSTEM - основний, в який входять всі процедури і функції стандартного Паскаля і ТР. Він підключається автоматично і не потребує запрошення USES.

Модуль DOS - призначений для забезпечення інтерфейса з програмами ОС.

Модуль CRT - містить засоби керування дисплеєм в текстовому режимі, клавіатурою, динаміком. За допомогою його процедур можна змінювати колір, створювати вікна, звукові тона.

Модуль PRINTER - забезпечує зв'язок між процесором і принтером.

Модуль GRAPH - містить 90 графічних процедур і функцій, які дозволяють відтворювати на екрані точки, відрізки, кола та ін.. фігури різних кольорів і розмірів; засоби замальовування та виводу тексту у графічному режимі.

Модуль OVERLAY - розбиває великі програми на сегменти перекриття (оверлейні сегменти), які використовують загальну область пам'яті.

Модуль TURBO3 i GRAPH3 - для сумісності з версією ТР 3.0.

SYSTEM, CRT, DOS розміщені у файлі TURBO.TPL. GRAPH - окремий файл GRAPH.TPU.

Всі модулі крім SYSTEM стають доступними після їх підключення:

USES <ім'я модуля>.

5. Символьні масиви

Символьний тип даних дозволяє працювати з окремими символами тексту. Для обробки більшої кількості текстових одиниць використовують символьні масиви або рядкові типи даних.

Розглянемо одномірні масиви, які складаються з елементів символьного типу (Char).

Наприклад:

Var

S: array [1..12] of char;

Паскаль містить деякі додаткові засоби роботи з такими масивами:

Конкретні значення символьних масивів записують за допомогою зображення рядка та використання їх в присвоюванні та передачі параметрів:

S: = `Приклад рядка';

Зображення рядка будується з символів масиву і обмежується апострофами.

Якщо необхідно задати апостроф, то його удвоюють {` ” '}.

Допускають формування рядків з використанням десяткових кодів символів і спеціальних позначень: ( #7#17C^A^B…)

для символьних масивів операцію “+” конкатенації (зчеплення, поєднання). Смисл операції полягає у формуванні нового символьного масиву, кількість елементів якого дорівнює сумі розмірів масивів - операндів, а значення елементів - елементи масивів, які розміщюються послідовно один за одним.

Приклад:

Var S1 : array [1..8] of char;

S2 : array [1..5] of char;

Begin

S1 := 'рядковий';

S2 := 'масив';

Writln (S1+' '+S2);

{результат: на екрані}

end.

Особливість:

в операторах присвоювання рядків символьним масивам необхідна точна відповідність довжини рядків і розмірів масивів;

операція конкатенація для символьних масивів не допускається у правій частині присвоювання.

Приклад: S : S1+' '+S2; {помилка}

У таких випадках необхідно використовувати рядки, тобто рядкові типи даних.

6. Визначення рядкового типу даних

Рядкові типи даних є одним з розширень мови Паскаль, які найбільш використовуються. Рядковий тип узагальнює поняття символьних масивів, дозволяє динамічно змінювати довжину рядка.

При використанні у виразах рядок обмежується апострофами. Кількість символів в рядку (довжина рядка) може динамічно змінюватись від 0 до 255.

Для визначення рядкових даних використовується ідентифікатор STRING, за якими у квадратних дужках вказується максимальна довжина рядка. Якщо значення не вказане, то по замовченню довжина рядка встановлюється 255 байт.

Приклад:

Line: string [80];

Line 1: string ;

Line 2: string [255];

В приведеному прикладі змінна Line може мати будь-яку послідовність символів (кожен з яких має стандартний тип char) довільної довжини в межах від 0 до 80 символів; Line1 і Line2 - від 0 до 255 символів.

Таким чином, важливіша різниця між рядками і символьними масивами, що рядки можуть динамічно змінювати свою довжину.

Зміну рядкового типу визначають у розділі у розділі опису типів, або безпосередньо у розділі опису змінних.

Рядкові дані також можна використовувати у програмі як константу.

Формат:

type

<ім'я типа > = string [max довжина рядка];

var

< ідентифікатор > : <ім'я типа >;

або

var

< ідентифікатор > : string [max довжина рядка];

Приклад:

Const

address = `пл. Соборна, 1';

Type Line = string [125];

Var

S1 : Line;

S2 : string;

S3 : string [50];

Механізм динамічних рядків реалізований в мові Турбо-Паскаль достатньо просто. Для рядкових змінних пам'ять виділяється відповідно максимального значення, а використовується лише частина, яка реально зайнята символами рядка у даний час, тобто для N символів виділяється N+1 байт пам'яті, із яких N байт призначено для зберігання символів рядка, а 1 байт - для значення поточної довжини цього рядка:

Елементи рядка нумеруються цілими числами, починаючи з 1. Це іноді використовують для визначення поточної довжини рядка.

Наприклад:

Line:= ` '; {пустий рядок}

WriteLn (ORD (Line [0] )); {на екрані число 0}

Line : =`ABCD';

WriteLn (ORD (Line [0])); {на екрані число 4}

Однак, для визначення поточної довжини рядка, як правило, використовують стандартну функцію length, яке повертає ціле значення поточної довжини рядка. Але це ми розглянемо далі.

У разі присвоювання рядковій змінній виразу з довжиною більше ніж максимально допустимо для даної змінної, то символи за межами максимальної довжини не використовуються (вилучаються). Ця ситуація не є помилковою, тому переривання виконання програми у даному випадку не відбувається.

Наприклад:

Var Line : string [4];

Begin

Line:= ` дуже довгий рядок';

WriteLn (Line);

Таким чином рядки можуть змінювати свою довжину.

7. Основні операції над рядковими даними

Над рядковими даними виконують такі операції :

1.присвоювання (:=);

2.ввод (Read);

3.вивод(Write);

4.порівняння (відношення);

5.поєднання (зчеплення, конкатенації, - ,+).

Перші три операції виконуються стандартно, без особливостей. Тому розглянемо дві останні операції.

Операція конкатенації.

Використовується для зчеплення декількох рядків в один, при чому довжина результуючого рядка не повинна перевищувати 255 символів (або вказану довжину N). Інакше останні символи будуть відкинуті.

Приклади:

st := `a'+'b';

st := st + `c';

writeLn (`st = `, st) {результат st =abc}

var st :

string [2];

begin

st :='1' + `2' + `3';

writeLn (st) {на екрані 12}

end.

Операції порівняння (відношення).

Проводить порівняння двох рядкових операндів за допомогою стандартних операторів: = , <>, >, <, >=, <=.

Правила порівняння:

проводиться з ліва-направо з урахуванням внутрішнього кодування таблиці символів ASCII. Рядок буде більшим, якщо перший не співпадаючий символ має більший номер.

У менший по довжині рядок додаються символи значення CHR(0).

Тому при однакових, символах короткий рядок завжди менше довгого рядка.

Результат виконання операції завжди має логічний тип і приймає значення TRUE або FALSE.

Приклади:

Вираз результат

1) ` “ ` < `.' TRUE

2) `A' > `2' TRUE

3) `AB' = `A'FALSE

4) `ABC' > `AB' TRUE

5) `12' <'2' TRUE

8. Cтандартні засоби обробки рядків: процедури і функції

Функції:

1) CONCAT(S1,S2,…,SN) - функція типа STRING. Виконує послідовне поєднання рядків S1,S2,…,SN , кожен з яких є вираз рядкового типу (STRING). Результатом є рядок не більше 255 символів. Дана функція еквівалентна операції конкатенації:

`S1' + `S2' + `S3'…

2) COPY(st : STRING; index : INTEGER; count : INTEGER): STRING;

або

COPY (st, index, count).

Функція копіює (повертає) частину рядка, виділеного з рядка st, довжиною count символів, починаючи з символу під номером index.

LENGTH(st : STRING) функція типу INTEGER; повертає довжину рядка.

POS(subst, st : STRING): BYTE. Функція шукає у рядку st рядок subst. Результатом є номер позиції, де рядок subst зустрічається перший раз. Якщо рядок subst не знайдено, то результатом буде 0 (нуль).

UPCASE(ch) - функція типу CHAR. Повертає для символьного виразу ch, яке повинно представляти собою рядкову (маленьку) латинську букву, відповідно їй велику букву. Якщо значенням функції ch є будь-який інший символ (в тому числі рядкова буква російського алфавіту), функція повертає його без змін.

Процедури:

DELETE(st : STRING; index, count : INTEGER) або

DELETE(st, index, count) - процедура вилучає (знищує) count символів у рядку st починаючи з символу під номером index.

INSERT(subst : STRING; st :STRING; index : INTEGER) або

INSERT(subst, st, index). - процедура вставляє рядок subst у рядок st, починаючи з символу під номером index.

STR(X[:width[:decimals]];st:STRING) - процедура перетворює число Х в рядок символів st так, як це робить це робить процедура WRITELN перед виводом. Параметри width і decimals (якщо вони присутні, тобто дужки [] показують на необов'язковість цих параметрів) задають формат перетворення: загальну ширину поля для представлення числа Х(width) та кількість символів дрібної частини (decimals), якщо X : REAL.

VAL(st, x, code) - процедура перетворює рядок символів st в значення числової змінної X (визначеного типу). Параметр code =0, якщо перетворення пройшло успішно, тоді X дорівнює результату перетворення. Якщо виявляється помилковий символ у рядку st, то значення Х не змінюється, а code дорівнює номеру позиції з помилковим символом.

Приклади:

Var x: real;

y: integer;

st, st1 : string;

begin

st: = concat (`12', `345'); {рядок st містить 12345}

st1: = copy (st, 3, Length(st)-2); {st1 містить 345}

insert (`-' , st1, 2); {рядок st1 містить 3-45}

delete (st, pos(`2', st), 3); {рядок st містить 15}

str (pi : 6 : 2, st ); {рядок st містить 3,14}

val (`3.1415', x, y); {y містить 2, х без змін}

end.

Висновок

Таким чином над рядками можна виконувати операції присвоювання, порівняння, з'єднання (конкатенації), введення та виведення. Для цього використовують широкий набір процедур та функцій.

Страницы: 1, 2