Метод ультразвукової маскуючої перешкоди в основному аналогічний розглянутому вище. Відмінність полягає в тому, що використовуються перешкоджаючі сигнали ультразвукового діапазону з частотами від 20…25 кГц до 50…100 кГц.

Метод підвищення напруги полягає в піднятті напруги в телефонній лінії під час розмови і використовується для погіршення якості функціонування телефонних радіозакладок. Підняття напруги в лінії до 18…24 В викликає у радіозакладок з послідовним підключенням і параметричною стабілізацією частоти «відхід» несучої частоти і погіршення розбірливості мови унаслідок розмиття спектру сигналу. У радіозакладок з послідовним підключенням і кварцовою стабілізацією частоти спостерігається зменшення відношення сигнал/шум на 3…10 дБ. Телефонні радіозакладки з паралельним підключенням при таких напругах у ряді випадків просто відключаються.

Метод «обнулення» передбачає подачу під час розмови в лінію постійної напруги, відповідної напрузі в лінії при піднятій телефонній трубці, але зворотної полярності.

Цей метод використовується для порушення функціонування підслуховуючих пристроїв з контактним паралельним підключенням до лінії і використовуючих її як джерела живлення. До таких пристроїв відносяться: паралельні телефонні апарати, дротяні мікрофонні системи з електретними мікрофонами, використовуючі телефонну лінію для передачі інформації, акустичні і телефонні закладки з живленням від телефонної лінії і т.д.

Метод низькочастотної маскуючої перешкоди полягає в подачі в лінію при встановленій телефонній трубці маскуючого сигналу мовного діапазону частот (300…3400 Гц). Застосовується для придушення дротяних мікрофонних систем, що використовують телефонну лінію для передачі інформації на низькій частоті, а також для активізації (включення на запис) диктофонів, що підключаються до телефонної лінії за допомогою адаптерів або індукційних датчиків, що приводить до змотування плівки в режимі запису шуму (тобто за відсутності корисного сигналу).

Компенсаційний метод використовується для одностороннього маскування (утаєння) мовних повідомлень, передаваних абоненту по телефонній лінії.

Суть методу полягає в наступному. При передачі приховуваного повідомлення на приймальній стороні в телефонну лінію за допомогою спеціального генератора подається маскуюча перешкода (цифровий або аналоговий маскуючий сигнал мовного діапазону з відомим спектром). Одночасно цей же маскуючий сигнал («чистий шум») подається на один з; входів двохканального адаптивного фільтру, на інший вхід якого поступає аддитивна суміш корисного сигналу мовного сигналу (передаваного повідомлення) і цього ж перешкоджаючого сигналу, що приймається. Аддитивний фільтр компенсує (пригнічує) шумову складову і виділяє корисний сигнал, який подається на телефонний апарат або пристрій звукозапису.

Недоліком даного методу є те, що маскування мовних повідомлень одностороння і не дозволяє вести двосторонні телефонні розмови.

Метод «випалювання» реалізується шляхом подачі в лінію високовольтних (напругою більше 1500 В) імпульсів, що приводять до електричного «випалювання» вхідних каскадів електронних пристроїв перехоплення інформації і блоків їх живлення, гальванічно підключених до телефонної лінії.

При використовуванні даного методу телефонний апарат від лінії відключається. Подача імпульсів в лінію здійснюється двічі. Перший раз - для «випалювання» паралельно підключених пристроїв при розімкненій телефонній лінії, другий раз - для «випалювання» послідовно підключених пристроїв при закорочені (як правило, в центральному розподільному щитку будівлі) телефонній лінії.

Сучасні контролери телефонних ліній, як правило, разом із засобами виявлення підключення до лінії пристроїв несанкціонованого знімання інформації, обладнані і засобами їх придушення. Для придушення в основному використовується метод високочастотної маскуючої перешкоди. Режим придушення включається автоматично або оператором при виявленні факту несанкціонованого підключення до лінії.

Захист мовної інформації в IP_телефонії

В IP-телефонії існують два основні способи передачі пакетів з мовною інформацією по сіті: через сіть Інтернет і через корпоративні сіті + виділені канали. Між цими способами мало відмінностей, проте в другому випадку гарантується краща якість звуку і невелика фіксована затримка пакетів мовної інформації при їх передачі по IP-сіті.

Для захисту мовної інформації, передаваної в IP-сітях, застосовуються криптографічні алгоритми шифрування початкових пакетів і повідомлень, які дозволяють забезпечити гарантовану стійкість IP-телефонії. Існують ефективні реалізовані на ПЕОМ криптографічні алгоритми, які при використовуванні 256-бітових секретних і 1024-бітових відкритих ключів шифрування (наприклад, по ГОСТ 28147-89) практично роблять неможливим дешифровку мовного пакету. Проте при використовуванні в IP-телефонії таких алгоритмів слід враховувати декілька важливих чинників, які можуть звести нанівець можливості багатьох сучасних засобів криптографічного захисту інформації.

Для забезпечення прийнятної якості звуку на приймальній стороні при передачі мовних пакетів в IP-сіті затримка в їх доставці від приймальної сторони не повинна перевищувати 250 мс. Для зменшення затримки оцифрований мовний сигнал стискають, а потім зашифровують з використанням алгоритмів потокового шифрування і протоколів передачі в IP_сіті.

Іншою проблемою захищеної IP_телефонії є обмін криптографічними ключами шифрування між абонентами сіті. Як правило, використовуються криптографічні протоколи з відкритим ключем із застосуванням протоколу Діффі-Хеллмана, який не дає тому, хто перехоплює розмову, отримати яку-небудь корисну інформацію про ключі і в той же час дозволяє сторонам обмінятися інформацією для формування загального сеансового ключа. Цей ключ застосовується для зашифровуваної і розшифровки мовного потоку. Для того, щоб звести до мінімуму можливість перехоплення ключів шифрування, використовуються різні технології аутентифікації абонентів і ключів.

Всі криптографічні протоколи і протокол стиснення мовного потоку вибираються програмами IP_телефонії динамічно і непомітно для користувача, надаючи йому природний інтерфейс, подібний звичайному телефону.

Реалізація ефективних криптографічних алгоритмів і забезпечення якості звуку вимагають значних обчислювальних ресурсів. В більшості випадків ці вимоги виконуються при використовуванні достатньо могутніх і продуктивних комп'ютерів, які, як правило, не уміщаються в корпусі телефонного апарату. Але міжкомп'ютерний обмін мовною інформацією не завжди влаштовує користувачів IP_телефонії. Набагато зручніше використовувати невеликій, а краще мобільний апарат IP_телефонії. Такі апарати вже з'явилися, хоча вони забезпечують стійкість шифрування мовного потоку значно нижче, ніж комп'ютерні системи IP_телефонії. В таких телефонних апаратах для стиснення мовного сигналу використовується алгоритм GSM, а шифрування здійснюється по протоколу Wireless Transport Layer Security (WTLS), який є частиною протоколу Wireless Application Protocol (WAP), реалізованого в сітях мобільного зв'язку. За прогнозами експертів, майбутнє саме за такими телефонними апаратами: невеликими, мобільними, надійними, мають гарантовану стійкість захисту мовної інформації і високу якість звуку.

Генератори шуму MNG-300 Skeller

Опис:

Генератори шуму MNG-300 Skeller.

З урахуванням появи на ринку цифрових диктофонів, не схильних до впливу електромагнітних заглушувачів, єдиною захисною мірою залишається акустичний шум. MNG-300 створює такий шум у всьому голосовому діапазоні (білий шум). Це гарантує неможливість шумоочісткі, тобто поліпшення якості отриманої запису. У своїй зоні дії MNG-300 створює захист від: - плівкових диктофонів (падіння розбірливості на 80%) - Цифрових диктофонів (падіння розбірливості на 40-60%) - радіомікрофонів (80%) - мікрофон на (40%) - стетоскоп, систем знімання зі скла (80%) Оптимальне розташування MNG-300 - між співрозмовниками, випромінювачем в бік ймовірної розташування диктофона. Необхідно враховувати 2 чинники: 1. MNG-300 ефективніше впливає на близько розташованих пристрою 2. Прилад генерує акустичний шум (чутний) Корпус приладу виконаний з міцного матеріалу. Skeller має регулятор гучності і індикатор рівня шуму. - Діапазон частот: 250-4500Гц - Харчування: 9В «Крона»

Скремблер Грот - М

Опис:

Скремблер Грот - М

Призначений для роботи спільно з офісними міні-АТС. Скремблер включається між міською телефонною лінією та міні-АТС, забезпечуючи роботу в закритому режимі всіх телефонних та факсимільних апаратів, підключених до даної міні-АТС. Це дозволяє значно скоротити кількість скремблеров, необхідних для організації закритого зв'язку. Працює з будь-якими типами міні-АТС, що мають аналоговий вихід.

Може використовуватися як звичайний абонентський скремблер з дистанційним керуванням і розташовуватися далеко від телефонного апарату (у столі, в шафі і т.д.). Технічні характеристики та функціональні можливості скремблера ГРОТ-М аналогічні параметрам скремблера ГРОТ.

Технічні дані

Скремблер Грот - М

дистанційне керування з абонентського телефонного або факсимільного апарату;

мовна підтримка режимів роботи;

споживана потужність: не більше 2,5 Вт;

харчування: від мережевого адаптера 9-12 В;

габарити: 115х200х30 мм;

вага: не більше 0,8 кг.

РОЗДІЛ VIII Екранування виділених приміщень

Необхідно забезпечити зниження небезпечного інформаційного сигналу ПЕМВ на 40 дБ.

У звичайних (неекранованих) приміщеннях основний екрануючий ефект, забезпечують залізобетонні стіни будинків. Екрануючі властивості дверей і вікон гірші. Для підвищення екрануючих властивостей стін застосовуються додаткові засоби, у тому числі:

-струмопровідні лакофарбові покриття чи струмопровідні шпалери;

-штори з металізованої тканини;

-металізоване стекло (наприклад, із двоокису олова), встановлювані в металеві чи металізовані рами.

Оскільки приміщення, в якому розміщуються ТЗПІ є залізобетонним, то екрануюча дія стін становить 15 дБ на 1000 МГц та 20 дБ на 100 МГц. Для забезпечення необхідного рівня зниження інформативного сигналу необхідно використати одинарний екран із сітки з одинарними дверима із затискними пристроями. Така конструкція забезпечує загасання електромагнітних хвиль на 40 дБ. Елементи екрану потрібно розмістити по периметру стін під штукатуркою, надійно з'єднавши частини екрану для забезпечення електричного контакту.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. ДСТУ 3396.1-96. Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт.

2. ДСТУ 3892-1999. ”Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів. Терміни та визначення”.

3. ГСТУ 78.11.03.99. “Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об`єктів. Захисне скло. Методи випробувань панцерованого скла на тривкість до обстрілу”.

4. ГСТУ 78.11.005-2000. “Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об`єктів. Захисне скло. Методи випробувань ударотривкого скла”.

5. ГСТУ 78.11.008-2001. “Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів. Захисна кабіна. Загальні технічні вимоги та методи випробувань ”.

6. ДСТУ 3396.1-96. Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт.

Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. В 2-х томах. - М.: Энергоатом издат, 1994.

7. Мельников В.В. Защита информации в компьютерных системах. М.: Финансы и статистика, 1987. - 358с.

8. Хорошко В.А., Чекетков А.А. Методы и средства защиты иформации. - К.: Изд. Юниор, 2003. - 504с.

9. Организация и современные методы защиты информации. / Под. общ. ред. С.А.Диева, А.Г.Шавеева. - М.: Концерн „Банковский Деловой Центр”, 1998.- 472с.

Страницы: 1, 2, 3