на тему рефераты Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
на тему рефераты
на тему рефераты
МЕНЮ|
на тему рефераты
поиск
Роль тренера у підготовці спортсмена-гравця
міст програм побудований у формі своєрідного "освітнього маршруту" - подорожі в навколишнє середовище з елементами її пізнання. "Освітній маршрут" припускає реалізацію принципів диференціації і особистісно-орієнтованої діяльності при відповідному рівні підготовленості дітей педагогічній підтримці.

Типова навчальна програма кожного року занять розрахована на 216 годин, з вересня по травень включно. Педагог має можливість з урахуванням місцевих традицій і особистісних творчих особливостей, виходячи з пори року і погодно-кліматичних умов, самостійно розподіляти послідовність вивчення тем програми, установлювати тривалість занять, що не повинно перевищувати двох академічних годин у приміщенні і чотирьох годин на місцевості. У канікулярний час педагог, як правило, може збільшувати кількість і тривалість занять за умови організації активної оздоровчо-пізнавальної діяльності учнів на свіжому повітрі в природному середовищі.

Кожна тема занять повинна припускати як організацію активної оздоровчо-спортивної (фізичні вправи; рухливі ігри; міні-змагання; змагання в приміщенні і на природі; туристські й оздоровчі прогулянки), так і пізнавально-творчої діяльності учнів (бесіди; малювання природних об'єктів; колективне читання й обговорення художніх творів про природу і мандрівників; перегляд мультфільмів, казок і відеосюжетів; виготовлення дітьми виробів із природних матеріалів; екскурсії).

"Освітні маршрути" повинні проходити через такі освітні області, як словесність, природознавство, мистецтво, фізична культура й оздоровчо-пізнавальний туризм, соціальна практика, технологія, психологічна культура й ін. Вони повинні сприяти освоєнню учнями основ пізнання в питаннях краєзнавства; абетки туристсько-побутових і санітарно-гігієнічних навичок; організації туристського побуту в польових умовах; орієнтування на місцевості в умовах свого мікрорайону (шкільного двору); формуванню фізкультурно-туристських знань, умінь і навичок; навчанню руховим навичкам і діям; загальному зміцненню здоров'я і загартовуванню організму; розвиткові фізичних якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, координаційних здібностей і швидкісно-силових якостей); оволодінню технікою подолання найпростіших природних і штучних перешкод під час екскурсій на природу, туристських прогулянок, походів вихідного дня.

Організація оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої діяльності повинна будуватися диференційовано, з обліком індивідуальних вікових і статевих особливостей молодших школярів і бути особистісно-орієнтованою. Педагогові важливо передбачати організацію відпочинку дітей після інтенсивного фізичного або емоційно-психологічного навантаження для відновлення ними витрачених сил. Кожен захід - туристська прогулянка, міні-змагання, фізичні вправи, екскурсія та інші - повинно припускати загальне оздоровлення, що гартує вплив на організм учнів, нормалізацію всіх його функцій.

Зміст програм складений з урахуванням принципів концентричного освоєння навколишньої дійсності, циклічності проведення оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої і дослідницької діяльності, використання посадово-рольової системи творчого самоврядування і розвитку творчої самодіяльності дитячого оздоровчого туристського об'єднання.

Учні, які займаються 1-2 роки безпосередньо знайомляться з навколишнім їхнім світом - своєю родиною, своїм класом, своєю школою, своїм мікрорайоном (населеним пунктом), найближчою зеленою зоною (парком, лісом, рікою); у них формуються початкові навички здорового способу життя і безпечного поводження в навколишньому світі.

Учні, які займаються 3-4 роки розширюють зону пізнання навколишнього світу і знайомляться з визначними пам'ятками мікрорайону школи, із зеленими масивами свого району; з ними можливі одно-дводенні міні-походи по рідному краї - найближчим околицям свого населеного пункту; вони закріплюють і удосконалюють навички здорового способу життя, охорони навколишнього природного середовища і безпеки життєдіяльності.

Систематичну оздоровчо-пізнавальну, туристсько-краєзнавчу діяльність з школярами необхідно будувати на безупинно змінюючих один одного, а в деяких випадках і накладаючись один на одного циклах (макро-, мікро- і мезо-), кожний з яких повинен включати: підготовку до заходу, його організацію і проведення (гри на свіжому повітрі, екскурсії, туристські прогулянки, фізичні вправи, міні-походи, одноденні походи, міні-змагання й ін.) і підведення його підсумків (оформлення виставки творчих робіт; творчі звіти - інсценівки, розповіді й ін.; оформлення стінних фотогазет; проведення вечорів, змагань і КВНів, спільний аналіз досягнень і промахів на змаганнях і міні-змаганнях).

Передбачається, що велика частина занять буде проводитися на відкритому повітрі, на шкільному дворі або в парку (лісопарку). В осінні, зимові і весняні канікули передбачається активна участь учнів в туристсько-краєзнавчих і спортивно-оздоровчих заходах у рамках програми "Канікули".

Педагогічна ефективність оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої діяльності буде вищою, якщо кожен хто займається буде включатися в цю діяльність за допомогою виконання посильних його віковим особливостям і індивідуальним творчим здібностям, мотивам і інтересам ігрових посад (ролей): організаційно-господарських (командир, фізорг, ремонтний майстер, штурман, черговий, завідувач спорядженням, санінструктор і т.д.) і пізнавально-краєзнавчих (знавець погоди, знавець птахів, знавець рослин, знавець трав, знавець вулиці, знавець визначних пам'яток і т.д.). При цьому педагогові необхідно формувати у вихованців відповідальне відношення до виконання посадово-рольвих обов'язків, колективізм, пунктуальність, ініціативність.

Програми передбачають проведення систематичної (не менш двох протягом кожного року занять) психолого-педагогічної і медико-функціональної діагностики і тестування, що займаються з метою спостереження і контролю за впливом занять оздоровчо-пізнавальним туризмом на їхній організм і відстеження динаміки розвитку функціональних, фізичних і творчих здібностей дітей. Таке спостереження дозволить вчасно коригувати дозування обсягів, інтенсивність і тривалість навантажень, а також допоможе при розробці разом з родиною (батьки) і школою (класний керівник, шкільний психолог, шкільний медичний працівник, організатор позакласної і позашкільної роботи) особистісно-орієнтованих "освітніх маршрутів" для кожного вихованця.

Заняття в гуртках з краєзнавчо-туристичної роботи сприяють більш повному засвоєнню шкільної програми з фізичної культури, яка включає і розділ туризму. Уроки туризму сприяють формуванню та розвитку практичних навиків у дитини. Уроки туризму дещо переплітаються з тематикою занять гуртків.

РОЗДІЛ 3. ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧА РОБОТА В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

3.1 Мережа туристично-краєзнавчих закладів Чернігівщини

Допомогти вам зробити відкриття, перевірити самого себе "на міцність" зможуть центри туризму і краєзнавства учнівської молоді та станції юних туристів, завдяки яким дитячо-юнацький туризм залишається одним з найбільш популярних видів діяльності дітей та підлітків у позанавчальний час.

На даний час в Україні діє 102 центри туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів, які є базовими організаційно-методичними осередками розвитку дитячо-юнацького туризму. Серед них: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді - 1, Кримський республіканський - 1, обласних - 22, міських - 50, районних - 28 (в тому числі 2 районних в містах). Найбільшу кількість центрів туризму мають: Дніпропетровська область - - 9, Хмельницька - 8, Луганська і Полтавська - по 7, Чернігівська, Львівська, Черкаська, Волинська - по 6.

Головними завданнями центрів туризму є реалізація державної політики в галузі освіти засобами туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій, створення умов для задоволення потреб учнів в організації їх оздоровлення, змістовного дозвілля і відпочинку, надання методичної і практичної допомоги навчальним закладам з питань впровадження форм і методів туристсько-краєзнавчої роботи з учнями в практику навчально-виховної роботи.

Основними напрямами діяльності центрів туризму є здійснення навчально-виховної, організаційно-масової, інформаційно-методичної роботи. Координаторами такої роботи в Україні є Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, в області - позашкільний навчальний заклад "Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій".

Станом на 1 січня 2007 року в Чернігівській області діють Центри туризму: ПНЗ Чернігівський обласний Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій, Чернігівський міський Центр туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми ти молоддю, Ніжинський міський Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Любецький районний клуб туризму і краєзнавства, Куликівський районний Центр позашкільної освіти, Козелецька станція юних туристів, відділи туризму та краєзнавства при Варвинському районному Будинку школярів та Талалаївському Центрі дитячої та юнацької творчості.

3.2 Робота туристично-краєзнавчих гуртків

Мережа гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку з року в рік збільшується по Чернігівській області. Так, у порівнянні з 2005-2006 навч. роком загальна кількість туристсько-краєзнавчих гуртків в області збільшилась на 48 одиниць. Якщо у 2005 -2006 навч. році їх займалося 627 (9641 учень), то у 2006-2007 навч. році їх налічувалося 675 (10020 учнів). У цілому в Чернігівській області охоплення дітей гуртковою туристсько-краєзнавчою роботою складає 8,5% від загальної кількості учнів (у 2005 році - 7,7% охоплення дітей гуртковою роботою). Найбільш масовою гурткова туристсько-краєзнавча діяльність учнів у 2006-2007 навч. році була у Бахмацькому, Варвинському, Козелецькому, Куликівському, Новгород-Сіверському, Семенівському, Талалаївському районах та містах Ніжин, Прилуки, Чернігів.

Кількість гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку по Чернігівській області за 2003 - 2006 роки

Порівняльна характеристика кількості учнів в туристко-краєзнавчих гуртках за 2003 - 2006 роки

Отже, як видно з діаграм, спостерігається в 2004 році незначний спад кількості гуртків туристично-краєзнавчого напрямку в порівнянні з 2003 роком. Але далі за 2005 - 2006 роки йде покращення даної ситуації.

3.3 Оздоровлення та відпочинок дітей в таборах

Здоров'я населення - найважливіша характеристика розвитку країни. За своєю сутністю здоров'я людини є гармонійною єдністю біологічних і соціальних якостей, зумовлених природними й набутими біологічними та соціальними явищами. Сьогодні в Україні спостерігається загальна тенденція погіршення стану здоров'я населення в цілому та дітей зокрема. Тому, питання оздоровлення та відпочинку дітей та учнівської молоді є одним із соціально важливих напрямків роботи позашкільних навчальних закладів як в Україні, так і в області. У 2006-2007 навч. році працювало 7 туристсько-спортивних оздоровчих таборів, з них 4 пересувних - міський Центр туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми та молоддю (м. Чернігів, урочище Ялівщина), м. Ніжин - Центр туризму та краєзнавства учнівської молоді (туристсько-оздоровчий табір "Круїз" (пер. Ангарський, Крим, р. Десна, с. Батурин -123 учня); позашкільний навчальний заклад Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій - З стаціонарних (дитячий табір "Юний турист", с. Количівка, Чернігівського району - 647 учнів; оздоровчий табір "Зміна", смт. Седнів Чернігівського району - 476 учнів, турбаза "Деснянка" - м. Чернігів, вул. Нахімова,3 - 1408 чол.); Центр творчості дітей та юнацтва, м. Прилуки - 62 учня. Велике значення у оздоровленні та відпочинку учнівської молоді мають оздоровчі та спортивні походи, яких в 2006-2007 навч. році було проведено 66. Всього засобами туризму і краєзнавства оздоровлено 1400 учнів.

В оздоровчих таборах вирішуються питання комплексного виховання. Після оздоровлення в школярів з`являється більше відповідальності і поваги до себе з боку інших за набуті гарні риси характеру.

Оздоровлення учнів у таборах в період з 2003 по 2006 роки

Оздоровлення та відпочинок учнівської молоді за 2003 -2006 роки в туристсько-спортивних та оздоровчих таборах області

Туристсько-спортивні та оздоровчі табори

Рік

Прийнято дітей

Сезон роботи

Місце розташування

Містечко "Юний турист"

2003

2004

2005

2006

580

637

686

647

Цілий рік

с. Количівка Чернігівський р-н

Оздоровчий табір "Зміна"

2003

2004

2005

2006

366

480

460

476

Червень-серпень

смт. Седнів Чернігівський р-н

Туристсько-оздоровчий пересувний наметовий табір "Мандрівник"

2003

2004

2005

2006

340

182

154

94

Червень-серпень

м. Чернігів

Турбаза "Деснянка"

2003

2004

2005

2006

2060

2455

1154

1408

Протягом року

м. Чернігів Нахімова,3

3.4 Спортивний туризм

Серед різноманітних засобів виховання і навчання, які має сучасна педагогіка, чільне місце належить дитячо-юнацькому туризму. Туристські походи сприяють вихованню в учнів кращих людських якостей: дружби, взаємодопомоги, мужності, умінь долати труднощі, формують важливі позитивні риси характеру.

Страницы: 1, 2, 3



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.