i>В таблиці 1 наведено значення показників фізичної підготовленості та спеціальної працездатності гімнастів віку 6-12 років. Як видно з табл. 1, принципове значення для розробки контрольних показників і кількісних критеріїв оцінки анатомо-морфологічного статусу гімнастів мають дві обставини. По-перше, особливості розвитку тіла гімнастів, що протікають відносно рівномірно на етапі вікового розвитку від шести до десяти років. Після десяти років рівномірно збільшується ширина плечового поясу відносно довжини тулубу і ширини тазу, також змінюється довжина тулуба і ніг. По-друге, на етапі вікового розвитку від десяти до дванадцяти років рівномірність морфологічного розвитку істотно змінюється.Таблиця 1. Значення показників фізичної підготовленості та спеціальної працездатності гімнастів 6-12 років|
| Показники | Вік, роки | | | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | | Довжина тіла, см | 107,0 ±3,3 | 110,0 ±3,4 | 113,5 ±3,6 | 118,5 ±3,1 | 107,0 ±3,3 | 107,0 ±3,3 | 107,0 ±3,3 | | Маса тіла, кг | 16,4 ±7,8 | 17,5 ±9,1 | 19,1 ±9,4 | 22,0 ±7,3 | 16,4 ±7,8 | 16,4 ±7,8 | 16,4 ±7,8 | | Довжина тулуба, см | 29,0 ±7,4 | 31,8 ±5,7 | 32,0 ±6,2 | 33,5 ±6,5 | 29,0 ±7,4 | 29,0 ±7,4 | 29,0 ±7,4 | | Довжина ніг, см | 51,0 ±5,3 | 52,5 ±5,9 | 53,5 ±6,6 | 56,0 ±5,4 | 51,0 ±5,3 | 51,0 ±5,3 | 51,0 ±5,3 | | Довжина рук, см | 47,0 ±5,1 | 48,3 ±4,5 | 49,0 ±4,8 | 49,6 ±5,0 | 47,0 ±5,1 | 47,0 ±5,1 | 47,0 ±5,1 | | Ширина пліч, см | 20,4 ±5,5 | 22,1 ±5,6 | 24,0 ±4,7 | 25,8 ±4,6 | 20,4 ±5,5 | 20,4 ±5,5 | 20,4 ±5,5 | | Ширина тазу, см | 16,8 ±4,2 | 16,7 ±4,8 | 17,2 ±6,0 | 18,4 ±4,8 | 16,8 ±4,2 | 16,8 ±4,2 | 16,8 ±4,2 | | |
Можна припустити, що в пубертатному віці змінюються не тільки тотальні розміри тіла, але й їх пропорційне співвідношення, про що переконливо свідчать дані таблиці 2.З педагогічної точки зору, отримані данні дозволяють зробити ряд практичних висновків, що мають принципове значення для розробки кількісних критеріїв з метою оцінки анатомо-морфологічного статусу гімнастів.Для вивчення структури підготовленості гімнастів було застосовано факторний аналіз міри інформативності окремих показників (табл. 3).Аналіз табл. 3 свідчить, що загальним явищем, не залежно від віку гімнастів, була вища значимість спортивно-технічних показників, які відділилися у всіх матрицях на першому факторі з максимально високими відсотками в загальній виборці - від 23,8% до 36,3%.Найбільш інформативними в цьому факторі виявилися показники у вправах на коні і в багатоборстві. Цей фактор можна інтерпретувати як фактор, що дає можливість з певністю судити про рівень спеціальної підготовленості і потенціальних можливостей юних гімнастів. Таблиця 2. Динаміка показників, що характеризують пропорції тіла гімнастів|
Індекси пропорцій частин тіла | Вік, роки | | | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | | Маса тіла-довжина тіла, г/см3 | 1,25 | 1,27 | 1,26 | 1,24 | 1,22 | 1,17 | 1,04 | | Довжина тулубу довжина тіла, см/см | 29,49 | 30,63 | 30,22 | 30,32 | 29,23 | 27,82 | 30,31 | | Ширина плечу довжина тулубу, м/см | 72,51 | 70,19 | 72,35 | 73,45 | 75,98 | 81,67 | 74,63 | | Ширина тазу-ширина пліч, см/см | 72,63 | 72,42 | 71,63 | 70,59 | 71,40 | 68,64 | 67,03 | | |
Таблиця 3. Результати факторного аналізу показників підготовленості гімнастів|
№ п/п | Показники | Фактор і% дісперсії | | | | Фактор 1 36,3% | Фактор2 15,6% | Фактор 3 7,2% | | 1 | Довжина тіла | 154 | 897* | -038 | | 2 | Маса тіла | -100 | 884* | 263 | | 3 | Довжина тулуба | -442 | 225 | -038 | | 4 | Довжина ніг | 315 | 834* | -054 | | 5 | Довжина рук | -468 | 208 | -261 | | 6 | Ширина плечей | 257 | 662* | 299 | | 7 | Ширина таза | 077 | 594* | 365 | | 8 | Об'єм стегна | -476 | 316 | 627 | | 9 | Об'єм литки | -385 | 264 | 596 | | 10 | Об'єм плеча | -103 | 651* | 340 | | 11 | Об'єм передпліччя | 355 | 585* | 164 | | 12 | Об'єм грудної клітки на вдиху | 360 | 488 | 273 | | 13 | Об'єм грудної клітки на видиху | 209 | 475 | 271 | | 14 | Розмах грудної клітки | 484 | 300 | 157 | | 15 | Біг на 50 м | -264 | -096 | 684* | | 16 | Стрибок в довжину з місця | 536 | 349 | 507* | | 17 | Біг на 600 м | 089 | -029 | -689 | | 18 | Сила кисті | 162 | 079 | 857* | | 19 | Час у стані вису, зігнувши руки | 445 | 276 | 663* | | 20 | Човниковий біг 4x10 м | -539 | 153 | -446 | | 21 | Нахил вперед, лежачи на спині | 368 | 116 | 771* | | 22 | Гнучкість у нахилі вперед | 247 | 169 | 325 | | 23 | Біг на 20 м | -492 | 176 | -549 | | 24 | Підйом ніг висячи | 757* | 142 | -069 | | 25 | Підйом по канату, 3 м | -795* | -067 | -369 | | 26 | Шпагат | 255 | -102 | 223 | | 27 | Розгинання рук в упорі | 817* | 025 | 387 | | 28 | Круги на коні | 865* | -016 | 139 | | 29 | Силова стійка на руках | 736* | 109 | 046 | | 30 | Вільні вправи | 908* | 149 | 056 | | 31 | Стрибок через коня | 850* | 173 | -002 | | 32 | Вправи на кільцях | 924* | 094 | 017 | | 33 | Вправи на коні з ручками | 919* | 148 | -043 | | 34 | Вправи на брусах | 907* | -015 | 127 | | 35 | Вправи на перекладині | 864* | 157 | 041 | | 36 | Багатоборство | 931 | 038 | 132 | | |
Другий фактор у матрицях гімнастів різного віку був менш високим. Його внесок в узагальнену дисперсію вибірки вагався в діапазоні 15,6%-28,3%. Цей фактор можна інтерпретувати як той, що характеризує анатомо-морфологічний статут гімнастів. Тут найбільш високі коефіцієнти виявилися в показниках довжини і маси тіла, ширини плеча, таза, об'єму стегон. Очевидно, що показники найбільш об'єктивно характеризують специфічні вимоги до морфологічного статусу гімнастів.На третьому факторі, вклад якого в узагальнену дисперсію вибірки виявився найменшим - від 7,2% до 19,0%, відділилися показники гнучкості. Разом з тим чітка інтеграція цього фактора неможлива через дві обставини. Перша зв'язана із тим, що зміст матриць, які розраховані за даними гімнастів різного віку, суттєво відрізнялися. Так, наприклад, в матриці гімнастів восьми років у цей фактор ввійшли деякі показники сили, а у спортсменів дванадцяти років - показники з бігу на 50 м, 600 м, сили кисті та ін. Теж саме, що важко піддається поясненню, зустрічалося в інших матрицях, які розраховувалися за даними гімнастів 6-12 років.Можна вважати, що це є друга причина, яка вплинула на низький процентний вклад цього фактора в загальну дисперсію.Разом з тим результати вивчення факторної структури спеціальної підготовленості гімнастів дають можливість зробити наступний крок в розробці системи комплексного контролю - обгрунтувати кількісні і якісні оцінки спеціальної підготовленості спортсменів, використавши для цього найбільш інформативні контрольні показники.Вивчення статодинамічної стійкості спортсменів показало високу варіацію зареєстрованих показників у спортсменів у кожній із вікових груп, і порівняно невелику варіацію між даними спортсменів різного віку. Це дає можливість припускати, що відповідна рухова здібність обумовлена генетичними факторами і мало піддається фенотипним змінам, які настають під впливом спортивного тренування.Отже, можемо зробити певні висновки:1. Виявлено факторну структуру спеціальної підготовленості юних гімнастів, яка включає три основні фактори: фактор спеціальної технічної підготовленості, фактор анатомо-морфологічного статуту, та фактор загальної моторики.2. Перший фактор, вклад якого в матрицях гімнастів усіх вікових груп був від 23,3% до 36,6%, відображає спортивно-технічні показники. Найбільш інформативними з них виявилися показники у вправах на коні і в багатоборстві.3. Другий фактор, вклад якого в загальну дисперсію вибірки був від 15,6% до 28,3%, забезпечується морфологічними показниками. Найбільш вагомими виявилися показники довжини, маси тіла, ширини плечей і таза, об'єм стегон.4. Третій фактор, вклад якого в матрицях гімнастів різного віку складав від 7,2% до 19,0%, складається з показників гнучкості і загальної фізичної підготовленості. ВисновкиУ періоди підготовки до відповідальних змагань використовуються трохи науково обґрунтованих моделей перед змагальної підготовки, орієнтованих на вид і характер змагань, з урахуванням індивідуальних особливостей та спеціалізації спортсменів. Технологія підготовки передбачає використання спеціальних (по своїй спрямованості) тижневих мікроциклів (початковий, базовий, ударний, відновний, модельний, контрольно-модельний і безпосередньої спрямованості), у яких поетапно моделюються умови майбутнього змагального тижня.Слід зазначити, що для створення на попередніх етапах підготовки оптимальної надмірності досить в ударно-модельних тренувальних заняттях перевищувати обсяги змагальної діяльності в 1,5- 2 рази.На підставі цих представлень планування багаторічної цілорічної підготовки гімнастів можна виразити в системі однорідних структурних одиниць - тимчасових інтервалах: від чотирирічного олімпійського циклу підготовки до одного тренувального заняття.Відповідно до даного підходу визначені типи річних (і піврічних) циклів, періодів, етапів і мікроциклів підготовки, типи тренувальних днів і занять. Орієнтуючись у структурі тренувального процесу, тренер може більш оперативно і раціонально керувати підготовкою гімнастів, вибудовувати в потрібній черговості ті або інші одиниці планування, наповняти їхнім конкретним змістом.В ієрархії структурних одиниць планування тренувального процесу одне заняття є самим дрібним по масштабах. Однак це і найбільш оперативна ланка (по можливостях передбачати ситуацію і результат роботи). Плани занять розробляються найбільше докладно, хоча і не все задумане відбиває на папері.Планування підготовки гімнастів в остаточному підсумку зводиться до розробки детальних планів окремих занять. У зв'язку зі складністю виду спорту спектр проблем, що виникають при підготовці класних гімнастів, не може бути розв'язний у заняттях одного плану, одного профілю. Виникла необхідність виділити кілька типів занять. Створено передумови, у залежності від задач, для варіювання і застосування різних типів занять, тобто для керування тренувальним процесом. У практиці плануються серії - «ланцюжка» однопрофільних і разнопрофільних занять, заняття змішаного типу (учбово-тренувальні, модельно-контрольні і т. п.).Але не повинно бути занять невизначеної структури. Майстерність тренера виявляється в умінні визначати співвідношення засобів підготовки в різних по масштабах інтервалах часу, в умінні варіювати різними типами занять. Список літератури1. Атлетическая гимнастика / В.М. Смолевский, М.Л. Укран и др. - М.: Физкультура и спорт, 1968.2. Афонин В.Н. Исследование средств и методов текущего контроля в гимнастике. - М.: ГЦОЛИФК, 1975.3. Башкиров В.Ф. Возникновение и лечение травм у спортсменов. - М.: Физкультура и спорт, 1981.4. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движения и физиологии активности. - М.: Медицина, 1966.5. Боген М.М. Обучение двигательным действиям. - М.: ФиС, 1985.6. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. - М., 1988. - 360 с. 7. Волков В.Н. Спортивна тренированность: парадоксы и диагностика. // Теория и практика физической культуры. - 2002. - №10. - С. 10 - 13. 8. Гринь Л.В. Травматизм у спортсменов-борцов и его профилактика. // Педагогіка, психологія і медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2002. - №24. - С. 94 - 98. 9. Зюзіна І.А. Основи педагогічної майстерності. - Освіта, 1989. - 302 с. 10. Комплексне тестування рухових здібностей людини. За ред. Сергієнко Л.П.-Миколаїв: УДМТУ, 2001. 11. Коренберг В.Б. Твоя гимнастика. - М.: Физкультура и спорт, 1977. 12. Коссов Б.Б., Озернюк А.Г. Произвольность движений у младших школьников: диагностика и способы формирования // Физическая культура в школе. - 1989. - №7. - С. 60-64. 13. Коц Я.М. Основные физиологические принципы тренировки. Учебн. пособ. - М.: ГЦОЛИФК, 1986. 14. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. - М.: ФиС, 1991. - 543 с. 15. Методика физического воспитания школьников /Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. - М.: Просвещение, 1989. - 143 с. 16. Менхин Ю.В. Гимнастические сооружения и оборудование мест занятий: Метод, рекомендации. - Малаховка: МОГИФК, 1988. 17. Менхин Ю.В. Физическая подготовка в гимнастике. - М.: Физкультура и спорт, 1989. 18. Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания школьников. М., 1989. - 320 с. 19. Новосельський В.Ф. Методика урока физической культуры в старших классах. - К.: «Радянська школа», 1989. - 127 с. 20. Озолин Н.Г. Современная система спортивной тренировки. - М.: Физкультура и спорт, 1970. 21. Паукова М.В., Черемисин В.П. Учить оценивать свои движения // Физическая культура в школе, 1984. - №12. - С. 26-29. 22. Сінчаєвський С.М. Фізичне виховання школярів (теоретична підготовка) // Фізичне виховання в школі, 1999. - №2. - с. 25-28. 23. Слупский Л.Н. Волейбол. Активные методы обучения // Физическая культура в школе, 1987. - №11. - С. 23-25. 24. Смолевский В.М., Гавердовский Ю.К. Спортивная гимнастика. - К.: Олимпийская литература, 1999. - 462 с. 25. Спортивная медицина: Учебное пособие. / Под ред. В.Л. Карпманаю. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 304 с. 26. Спортивная физиология: Учебник для ин-тов физ. культуры /Под общ. ред. Я.М. Коца. - М.: Физкультура и спорт, 1986. 27. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности. - Київ: Олімпійська література, 1977. 28. Уэйнберг Р., Гоулд Д. Основы психологии спорта и физической культуры. - Киев: Олимпийская литература, 1998. 29. Фізіологія людини (За ред. Кучерова І. С. та ін.). - К.: Вища школа, 1981. 30. Физическая культура и спорт в общеобразовательной школе. Пособие для учителя. / Под ред. Д. Рупы. - М.: Просвещение, 1985. - 87 с. 31. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Книга для учителя / Под ред. А.М. Шлемина. - М.: Просвещение, 1988. 32. Цанова Б.Й. Исследование интенсивных режимов тренировки и их влияние на функциональное состояние организма юных гимнасток 11-13 лет. - М.: ГЦОЛИФК, 1976. 33. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). - Львів: Світ, 1993. - 184 с. 34. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч. 1. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2001. - 248 с. 35. Экология, здоровье, спорт. Под ред. Агаджаняна Н.А., Полатайко Ю.А. - Ив.-Франковск - Москва: Пласт, 2002. 36. Экологическая физиология человека и восстановительная медицина (Под ред. Денисова И.Н.). - М.: ГЭОТАР Медицина, 1999.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|
