3. Місцеві жителі часто невдоволені присутністю туристів, особливо якщо тим створюються найсприятливіші умови за рахунок місцевого населення.

Шум, перенаселенність, забруднення навколишнього середовища, втрата самобутності, пошкодження історичних, архітектурних і релігійних обєктів - усе це є наслідками масового напливу туристів.

І все ж позитивних факторів від розвитку туризму більше,ніж проблем, які він породжує.

Становлення і розвиток туризму як галузі характеризуються системою певних економічних показників, які відображають кількісний обсяг реалізації туристичних послуг та їх якісний бік.

Система показників розвитку туризму для регіону (країни) включає:

- обсяг туристичного потоку;

- середню величину туристських витрат на добу;

- стан і розвиток матеріально-технічної бази;

- показники фінансово-економічної діяльності туристичної фірми;

- показники розвитку міжнародного туризму.

Туристичний потік - це постійне прибуття в країну туристів. Обсяги туристичних потоків характеризуються наступними показниками: загальна кількість туристів; кількість туроднів; середня тривалість перебування туристів у країні (регіоні).

Коли отримані ці дані, не важко оцінити передбачувані витрати кожного туриста за добу. Але дані про витрати вийдуть в кращому випадку приблизні і повинні використовуватися з обережністю. Статистика за даним показником зазвичай прихована, а кількість грошей, витрачений під час відпочинку, часто забувається туристом.11 Мельниченко С.В., Ведмідь Н.І.. Менеджмент підприємства туристичної індустрії: Навч.-метод. посіб. -- К. : КНТЕУ, 2005. --117с.

Показники фінансово-економічної діяльності турфірми включають:

- обсяг реалізації туристичних послуг або дохід від реалізації послуг туризму;

- показники використання робочої сили (продуктивність праці, рівень витрат на оплату праці та ін.);

- показники використання виробничих фондів;

- собівартість послуг туризму;

- прибуток;

- рентабельність;

- фінансові показники (платоспроможність, ліквідність, фінансова стійкість, валютна самоокупність та ін).

Окремо виділяються показники, що характеризують стан і розвиток міжнародного туризму:

1. Кількість туристів, що відвідали зарубіжні країни (визначається за числом перетинів державного кордону);

2. Кількість туроднів;

3. Сумарні грошові витрати, зроблені туристами за час закордонних поїздок.11 Ткаченко Т.І., Гаврилюк С.П. Економіка готельного господарства і туризму: Навч. посіб. -- К. : КНТЕУ, 2005. -- 80с.

Будь-яка держава, що розвиває туризм, прагне досягти від неї максимальної економічної ефективності. Економічна ефективність туризму означає отримання виграшу (економічного ефекту) від організації туризму в масштабах держави, туристського обслуговування населення регіону, виробничо-обслуговуючої діяльності туристської фірми.

Туризм як торгівлю послугами на світовому ринку можна назвати невидимим експортом, що вносить відповідний внесок у платіжний баланс країни. Позитивним явищем вважається той факт, коли сума ввезення туристами валюти перевищує суму вивезення валюти.

Прямий вплив туризму на економіку країни або регіону - це результат доходів туриста на купівлю послуг і товарів туризму. Прямий вплив розуміється як результат вкладу грошей туристами в туристські підприємства, матеріальне забезпечення працівників туризму і створення нових робочих місць.

Крім прямого впливу туристських витрат на розвиток регіону існує також непрямий вплив, або "ефект мультиплікатора", який набирає чинності в міру циркуляції туристських витрат у регіоні. Ефект мультиплікатора - це кількість разів, яку гроші, вкладені туристами в місцеву економіку, були фактично витрачені в приймаючому регіоні.

Економічні вигоди є основною рушійною силою туристського розвитку. Для того щоб отримати максимальну вигоду від розвитку туризму, державі необхідно розробити туристську політику, яка є одним з видів соціально-економічної політики держави. Туристська політика держави це сукупність форм, методів і напрямів впливу держави на роботу сфери туризму для здійснення конкретних цілей розвитку соціально-економічного комплексу.11 Воронкова Л.П. История туризма и гостеприимства: Учеб. пособие. -- М. : Издательско-торговый дом "Гранд". Фаир-Пресс, 2004.-74с.

2. Потенціал туристичних ресурсів Туреччини

Туреччина є досить молодим курортним регіоном, що інтенсивно розвивається. Теплий клімат, багата історія і величезна кількість пам'ятників древніх цивілізацій приваблюють сюди багато туристів з усього світу. У першу чергу Туреччина славиться своїми морськими курортами - Анталья, Кемер, Белек, Сіде, Аланья, Ізмір, Мармаріс, Бодрум, Фетхіє і багато інших, не менш цікавих .

На відміну від багатьох країн світу, в Туреччині складно описувати найбільш відвідувані туристами міста й курорти з боку їх виключно історико-культурних або ж природних достоїнств. Практично вся Туреччина вражає одразу свою природою й пам'ятними місцями.

2.1. Історико-культурні багатства турецьких міст

Стамбул - місто найбагатшої історії, великий порт, економічне і промислове "серце" країни, з унікальним місцем розташування - поділене протокою Босфор, вона знаходиться одночасно й у Європі, і в Азії. Це єдиний у світі місто, що розташовується одразу на двох материках. Воно засноване близько 660 р. до н.е. як Візантій, з 330 р. н.е. називався Константинополем по імені римського імператора Костянтина (у середньовічних руських текстах - Царьград), до 395 р. був столицею Римської імперії, у 395-1453 р. -- Візантії (з перервою в 1204-61 р., коли був центром Латинської імперії хрестоносців). У 1453 р. Константинополь захоплений турками і перейменований у Стамбул.11 Крылов Д., Шанин В. Путеводители с Дмитрием Крыловым. Турция. - Из-во «ЭКСМО» ЗАО, 2010. -23с.

Основна частина міста знаходиться на південно-східній окраїні Європи і розділена затокою Золотий Ріг на південний Древній Стамбул і північні райони Галата і Бейоглу (древня Пера). Не менш древній район Скутарі (Ускудар) розташований на азіатській території Стамбула. Від візантійського періоду збереглися залишки імператорських палаців, акведук Валента, руїни могутніх міських стін, підземні цистерни і культові спорудження, більшість з який перероблено в мечеті.

Головна визначна пам'ятка міста - собор Св. Софії (Айя-Софія), де за переказом, посланці російського князя Володимира знайомилися з християнською вірою, найбільший християнський храм свого часу (висота собору - 55 м, діаметр купола - 31 м). Цей грандіозний храм споруджений у 532-537 р. Анфімієм із Трал та Ісідором з Мілета. У 1453 р. Святу Софію шляхом простої прибудови мінаретів перетворили в мечеть, практично всі чудові мозаїки собору були замазані (іслам забороняє зображувати людей і тварин), і з 1935 р., коли собор став музеєм, ведеться їхня реставрація. До визначних пам'яток Святої Софії відносяться покрита міддю "плачуча колона" (говорять, що якщо покласти руку в її отвір і загадати бажання, то воно обов'язково збудеться), а також "холодне вікно", від якого навіть у самий жаркий день віє прохолодний вітерець. Одна з восьми колон у північному крилі вважається чудодійною - тут, за переказами, з'являється святий Георгій.

Через сквер, що лежить навпроти Св. Софії, знаходиться не менш величне спорудження - мечеть Ахмедіє (1609 - 1616 р., "блакитна мечеть"), побудованої на місці палацу візантійського імператора, фрагменти мозаїки якого зберігаються зараз у Музеї Мозаїки. Стіни Ахмедіє покриті плиткою легкого блакитного кольору, що відбиває сонячні промені і надає їй особливу привабливість. У мечеті три частини - зовнішнє подвір'я, внутрішнє подвір'я і центральний будинок з куполом висотою 43 м, у якому 260 вікон. Інтер'єр викладений 21 тис. черепичних плиток. Величні куполи прикрашені коштовностями і розписані мусульманськими молитвами. Мечеть має шість мінаретів, тому до Великої мечеті в Мецці був прибудований сьомий мінарет, щоб святиня ісламу як і раніше не мала собі рівних. Тут відзначаються мусульманські свята, і саме звідси прочани відправляються в Мекку.11 Крылов Д., Шанин В. Путеводители с Дмитрием Крыловым. Турция. - Из-во «ЭКСМО» ЗАО, 2010. -56с.

Сулейманіє-джамі чи Мечеть султана Сулеймана - найбільша мечеть у Стамбулі (вміщає до 10 тис. чоловік), була побудована в 1550-1557 р. за наказом самого могутнього турецького султана - Сулеймана Чудового. У стіни і купол, за вказівкою архітектора, були закладені порожні резонуючі глечики, тому мечеть має чудову акустику. Поруч з мечеттю розташовуються їдальня для бідняків, чотири медресе, лазні і бібліотека, а біля південно-східної стіни знаходиться цвинтар з могилами самого султана Сулеймана, його дружини Хасеки Хюррем Султан (у минулому - дочки православного священика Настасії Лісовської) і архітектора Сінана.

Султанський палац Топкапи зі знаменитим гаремом побудований у 1466 р. за наказом султана Махмуда-Завойовника. До середини XIX в. у ньому жили султани, поки Махмуд II не переніс свою резиденцію на берег Босфору. Топкапи не представляє цінності як архітектурний шедевр, але це єдиний у своєму роді історичний пам'ятник, у якому зараз розташовані музей і збройна палата. У збройній палаті зібрана найбагатша колекція турецької зброї, тут зберігається подарунок англійської королеви - золота рушниця. Сховище історичних реліквій знаходиться в колишній скарбниці і султанських покоях. Зараз тут представлені трони, особисті речі і колекція парадних одіянь султанів, прикрашена дорогоцінними каменями зброя, а також вставлена в срібло муміфікована людська рука - стверджується, що це рука самого пророка Мухамеда. Гарем у лівому крилі палацевих споруджень завжди викликає великий інтерес і в туристів, і в самих турків. Зовні скромний і простий будинок, що будувався при житті декількох султанів, усередині вражає розкішшю і багатством оздоблення. Гареми завжди ретельно охоронялися, доступ туди був закритий для усіх, крім султана і його вірних слуг, а порушники карали смертю.

Поруч з будинком, де розташований тронний зал, знаходиться султанська бібліотека, у якій нараховувалося до 24 тис. книг і манускриптів. Цікавою є Цистерна Базиліки - підземна камера на 336 колонах, побудовану ще Юстиніаном (532 р.) для збереження води. Пізніше це унікальне водоймище постачало водою Великий палац і султанський палац Топкапи, і є цілком функціональним дотепер.

У місті безліч цікавих музеїв, серед яких особливо виділяються Музей Кар'є в церкві Хору (XI в.) біля воріт Едірне з чудовою колекцією фресок і мозаїк, Музей античності з величезною колекцією історичних цінностей, самі древні з яких датуються VI ст. до н.е., Музей Східних Древностей із предметами месопотамської, єгипетської, анатолійської і арабської цивілізацій, а також Музей турецького і мусульманського мистецтва в палаці Ібрагім-паші (1524 р.) з інтер'єрами будинків різних регіонів Туреччини, мініатюрами, манускриптами і килимами періоду Османської імперії. Також до цікавих пам'ятників міста відносяться церква Св. Ірини (VI ст., зруйнована в XVIII ст., відновлена), церква Св. Федора (Кілісе-Джамі, XI ст.) с прекрасними мозаїками XIV ст., церква Пресвятої Богородиці, мечеті Мікрімахі, Селіма-Завойовника, Сулеймана (XVI ст., одна із самих великих мечетей Стамбула), Ейюпа, Шах-заде (1548 р.), медресе Баязида (XVI ст.), а також славиться своїми красивими кахлями мечеть Рустема-паші (XVI ст.), фортеці Анадолухісари (XIV ст.), Румеліхісари (1452 р.), Едікуле (1457 р.), так званий "занурений палац" Йєребатан Сарай (VI ст.), вежа Галата (1348 р.) с рестораном на верхньому поверсі, звідки відкривається прекрасний вид на околиці, барочний палац Долмабахче (XIX ст.), "фаянсовий павільйон" Чінілі-Кешк (1472 р.) з чудовою колекцією фаянсу і лазні Кагалоглу (1741 р.).

Міст через Босфор, що з'єднав європейський і азіатський береги Туреччини, став ще одним символом цієї країни. По довжині це четвертий міст у світі - разом з передмостовими укріпленнями він простягнувся на 1560 м при ширині 33,5 м і висоті 64 м. Така висота дозволяє вільно проходити навіть самим великим океанським судам, що ходять із Середземного моря в Чорне і назад. На березі Босфору, що сам по собі є самою величною визначною пам'яткою країни, цікавим для туристів є 20-метровий Єгипетський обеліск (Дікіліташ), зведений ще фараоном Тутмосом Третім у XV ст. до н.е. і перевезений у Стамбул у 390 р. імператором Теодосіусом Першим. Поблизу розташована і знаменита Зміїна колона (Бурмалі Сютун), споруджена в 479 р. зусиллями 31 міста, що перемогли персів у битві під Платеа. Великий стамбульський базар (Капали Чарши, 1461 р.) є найбільшим ринком у світі - 200 тис. кв. м. його площі займають близько 5 тис. магазинів і крамниць. Тут можна купити буквально все - від свіжих морепродуктів і шкіряних виробів до всіляких золотих і срібних прикрас. "Базар спецій", де продаються приправи, сухофрукти, олії і всілякі насолоди, знаходиться за мечеттю Йєні, у районі Емінону. Обов'язково варто відвідати саму знамениту торгову вулицю Стамбула - Такшим. Туристам, що бажають придбати дійсно якісні товари найвідоміших торгових марок, звичайно рекомендують відвідати величенний торговий центр Акмеркез.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7