Ефективність застосування авторських програм перевіряли у порівняльному педагогічному експерименті впродовж навчального року із застосуванням інструментальних методик: хронометрії, кардіографії, сфігмоманометрії, пневмотахометрії, спірографії.

Емпіричні матеріали оброблялися методами математичної статистики: вірогідність відмінності визначали за t-критерієм Стьюдента, аналіз кореляційних зв'язків проводили на інтервальному рівні з використанням коефіцієнта прямолінійної кореляції Пірсона.

У дослідженні брали участь особи жіночої статі віком 17 - 19 років, які навчалися на І, ІІ курсах вищого навчального закладу, були віднесені за станом здоров'я до основної медичної групи та не займалися спортом. Кількість досліджуваних становила 268 осіб.

На І етапі (2003-2004 рр.) аналізували та узагальнювали дані спеціалізованої літератури, проводили власні спостереження за динамікою якісних параметрів фізичної підготовленості студентів І-ІІ курсів, які навчаються у ВНЗ. На основі відомостей, представлених у науковій літературі, а також за результатами власних спостережень розробляли авторські програми фізичного виховання різного спрямування. Підґрунтям для розробки авторських програм стали аналіз, синтез та узагальнення даних про особливості впливу фізичних навантажень різного спрямування на показники фізичного здоров'я та якісні параметри фізичної підготовленості (Верблюдов І., 2003; Линец М.М., Платонов В.Н., 2003; Шиян Б.М., 2007; Renoux J.C. et al., 1999; Spriet L.L., 1999), а також наукової інформації про особливості функціонування окремих систем організму представників різних соматотипів (Никитюк Б., 1998; Панасюк Т.В., 1999; Глазирін І.Д., 2000; Прусов П.К., 2000; Сарафинюк П.В., Кухар І.Д., 2004; Fox E.L. et al., 1993; De Onis M., Habicht J., 1996). Навчальні програми розроблено із застосуванням методів моделювання та прогнозування.

На ІІ етапі (вересень 2004-2005 рр.) проводили констатуючий експеримент. Вивчали особливості прояву показників фізичного здоров'я та якісних параметрів фізичної підготовленості у дівчат 17-19 років різних соматотипів. Для цього в усіх досліджуваних було визначено соматотип і умовно розподілено їх на групи за соматотипологічними ознаками.

На ІІІ етапі (2005-2006 рр.) проводили формуючий педагогічний експеримент, спрямований на вивчення особливостей впливу занять з фізичного виховання на показники фізичного здоров'я та фізичної підготовленості 17-19-річних дівчат різних соматотипів. Вивчали ефективність чинної навчальної програми фізичного виховання для ВНЗ України (програма І) та чотирьох авторських програм фізичного виховання: ігрового спрямування (програма ІІ); легкоатлетичного спрямування, яка включає бігові навантаження з енерговитратами близько 29% від максимально допустимих (програма ІІІ); легкоатлетичного спрямування, яка включає бігові навантаження з енерговитратами близько 48% від максимально допустимих (програма ІV); силового спрямування (програма V). Періодичність занять за всіма програмами становила три рази на тиждень. Група, яка займалася за чинною навчальною програмою фізичного виховання для ВНЗ, була контрольною. Осіб, які займалися за кожною з програм, умовно розподілили на групи за соматотипологічними ознаками, що дало можливість дослідити вплив фізичних навантажень як на осіб з окремо взятим соматотипом, так і на групу, яка об'єднувала представниць усіх досліджуваних соматотипів. Обстеження проводили трьома етапами: до початку експериментальних досліджень (визначали вихідний рівень), а також через 14 та 28 тижнів.

На ІV етапі (2006-2007 рр.) здійснювали статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих даних.

У третьому розділі „Показники фізичного здоров'я та якісних параметрів фізичної підготовленості дівчат 17-19 років різних соматотипів” представлено дані дослідження фізичної працездатності, аеробної й анаеробної (лактатної) продуктивності організму та якісних параметрів фізичної підготовленості у дівчат 17-19 років різних соматотипів. Виявлено, що дівчатам з ендоморфно-мезоморфним соматотипом властиві вищі абсолютні значення максимального споживання кисню, ніж представницям ендоморфного, ектоморфного та збалансованого соматотипів, у той час як величина відносного показника Vo2 max у представниць ектоморфного та збалансованого соматотипів більша, ніж у представниць ендоморфного та ендоморфно-мезоморфного соматотипів. Середні значення відносного показника Vo2 max в усіх досліджених соматотипних групах значно перевищують „безпечний рівень здоров'я” (рис. 1).

Абсолютна величина максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1хв (МКЗМР) у представниць ендоморфного та ендоморфно-мезоморфного соматотипів вірогідно більша, ніж у представниць ектоморфного та збалансованого соматотипів. Величини відносного показника МКЗМР у представниць різних соматотипів вірогідно не відрізняються. Звертає на себе увагу те, що саме представниці ендоморфного та ендоморфно-мезоморфного соматотипів мають вірогідно більшу масу тіла, ніж представниці ектоморфного та збалансованого соматотипів. Шляхом кореляційного аналізу виявлено взаємозв'язок величин відносного показника Vo2 max (r = -0,621; p < 0,001) та абсолютного показника МКЗМР (r = 0,618; p < 0,001) з масою тіла.

Суттєвих відмінностей у прояві якісних параметрів фізичної підготовленості представниць різних соматотипів не виявлено. Лише представниці ендоморфно-мезоморфного соматотипу мають перевагу у прояві силової витривалості над представницями ектоморфного соматотипу.

У четвертому розділі „Вплив фізичних навантажень різного спрямування на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність і якісні параметри фізичної підготовленості дівчат 17-19 років різних соматотипів” висвітлено особливості змін функціональних можливостей організму представниць різних соматотипів під впливом фізичних навантажень різного спрямування.

Заняття за програмою ІІ у групі, яка об'єднувала представниць різних соматотипів, покращили швидкість (на 3,5%, p < 0,001) і вибухову силу (на 6,3%, p < 0,01). У представниць збалансованого соматотипу також покращилися швидкість (на 4,0%, p < 0,01) та вибухова сила (на 10,0%, p < 0,05). Спритність покращилася у групі, яка об'єднувала представниць різних соматотипів (на 2,8%, p < 0,05), та у представниць ектоморфного соматотипу (на 3,7%, p < 0,001). Зростання швидкості, вибухової сили та спритності під впливом занять за програмою ІІ пояснюється значною кількістю вправ швидкісного та швидкісно-силового характеру, передбачених програмою, а також удосконаленням технічних дій, взаємодією з партнером і суперником, що у свою чергу підвищує рівень спритності (Круцевич Т.Ю., 2003; Платонов В.Н., 2004; Шиян Б.М., 2007).

Заняття за програмою ІV сприяли підвищенню рівня витривалості у групі, яка об'єднувала представниць різних соматотипів (на 3,6%, p < 0,01), та у представниць ендоморфного (на 5,4%, р < 0,05) і збалансованого (на 5,9%, p < 0,05) соматотипів.

Найбільш суттєве покращення якісних параметрів фізичної підготовленості відбулося під впливом занять за програмою V, оскільки покращилася вибухова сила у групі, яка об'єднувала представниць різних соматотипів (на 4,7%, p < 0,05), та у представниць ендоморфного (на 9,5%, p < 0,05) і збалансованого (на 7,7%, p < 0,05) соматотипів; швидкісно-силова витривалість - у групі, яка об'єднувала представниць різних соматотипів (на 26,3%, p < 0,001), та у представниць збалансованого (на 16,9%, p < 0,05) й ектоморфного (на 60,7%, p < 0,001) соматотипів; гнучкість - у групі, яка об'єднувала представниць різних соматотипів (на 12,3%, p < 0,05) та у представниць ектоморфного соматотипу (на 40,0%, p < 0,05); силова витривалість - у групі, яка об'єднувала представниць різних соматотипів (на 42,6%, p < 0,001), та у представниць ектоморфного (на 75,8%, p < 0,05) і збалансованого (на 44,0%, p < 0,05) соматотипів. На наш погляд, суттєві позитивні зміни зумовлені особливостями занять фізичними вправами, які спрямовані на розвиток швидкісної сили, силової витривалості та гнучкості.

Серед програм, які були застосовані для підвищення рівня аеробної продуктивності, найбільш ефективною виявилася програма ІV. При цьому у групі, яка об'єднує дівчат різних соматотипів, та у представниць збалансованого соматотипу вірогідне зростання аеробної продуктивності організму відносно вихідних даних відбулося вже після 14 тижнів занять і після їх завершення (через 28 тижнів) досягло відповідно 6,5% (р < 0,01) та 12,4% (р < 0,01). У представниць ендоморфного соматотипу вірогідне зростання (на 6,4%, р < 0,01) аеробної продуктивності відбулося після 28 тижнів занять. Слід зауважити, що заняття за програмою ІV підвищили рівень аеробної продуктивності у представниць тих соматотипів, у яких підвищився рівень витривалості, а саме у дівчат ендоморфного та збалансованого соматотипів. У представниць ектоморфного та ендоморфно-мезоморфного соматотипів виявлено лише тенденцію до покращення аеробної продуктивності (табл. 1).

Незалежно від соматотипу досліджуваних анаеробну (лактатну) продуктивність вірогідно не змінили заняття за жодною із застосованих програм.

У п'ятому розділі „Вплив фізичних навантажень різного спрямування на функцію серцево-судинної та дихальної систем” показано зміни деяких функціональних показників систем кровообігу та зовнішнього дихання, які відбулися під впливом занять з фізичного виховання за програмами різного спрямування у представниць різних соматотипів. Встановлено позитивні зміни біоелектричної активності серця та системи зовнішнього дихання досліджуваних під впливом занять за програмами легкоатлетичного спрямування, які включають бігові навантаження в аеробному режимі енергозабезпечення. Причому зі збільшенням енерговитрат бігових навантажень з 29,2% від Е max (програма ІІІ) до 48,2% (програма ІV) ефективність таких занять підвищується. Виявлено соматотипологічні особливості впливу занять за програмами легкоатлетичного спрямування на біоелектричну активність серця та систему зовнішнього дихання.

Слід відзначити, що внаслідок занять за програмами легкоатлетичного спрямування зменшилася кількість випадків підвищення діастолічного тиску як реакції на дозовані велоергометричні навантаження. Разом з цим заняття за програмою силового спрямування сприяють збільшенню числа осіб з підвищенням діастолічного тиску під час виконання дозованих велоергометричних навантажень.

У шостому розділі „Аналіз і узагальнення результатів дослідження” подано обговорення результатів власних досліджень та порівняння їх з даними наукової літератури.

Абсолютно новими є дані про особливості впливу занять за програмами різного спрямування на показники фізичного здоров'я 17-19-річних дівчат різних соматотипів.

Виявлені особливості показників фізичного здоров'я та фізичної підготовленості у 17-19-річних дівчат різних соматотипів доповнюють дані Б.А. Никитюка (1995), П.К. Прусова (2000), Л. Долженко (2006) та ін. про функціональні можливості осіб різних соматотипів. Сформулювані у дисертації положення про особливості впливу занять за програмами різного спрямування на фізичне здоров'я та фізичну підготовленість студенток доповнюють дані В.В. Романенка (2002), Ю.М. Фурмана, С.П. Драчука (2004), І. Салук (2006) та ін. про ефективність застосування оздоровчих програм різного спрямування у вищих навчальних закладах. Доповнено також дані В.Г. Савки зі співавт. (2005) про зміни функцій серцево-судинної та дихальної систем представниць різних соматотипів під впливом оздоровчих фізичних тренувань.

Підтверджено положення В.Л. Карпмана (1987), Ю.М. Фурмана (2001), А.В. Магльованого (2002), Дж. Вілмора, Д.Л. Костілла (2003), Г.А. Макарової (2003) та ін. про особливості впливу занять за програмами силового та легкоатлетичного спрямування на реакцію діастолічного тиску на дозовані велоергометричні навантаження.

Слід відзначити, що для обґрунтування виявлених особливостей впливу фізичних навантажень різного спрямування на якісні параметри фізичної підготовленості та показники фізичного здоров'я осіб різних соматотипів необхідно провести додаткові наукові дослідження.

Таким чином результати наших досліджень доводять необхідність урахування соматотипу з метою вибору спрямування занять з фізичного виховання, які відповідають індивідуальним можливостям організму. Це дасть можливість підвищити ефективність занять з фізичного виховання та підвищити рівень фізичного здоров'я і якісних параметрів фізичної підготовленості студенток.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз і узагальнення літературних джерел свідчать, що заняття з фізичного виховання за чинною навчальною програмою для вищих навчальних закладів України недостатньо покращують фізичне здоров'я та фізичну підготовленість студентів. Одним з ефективних напрямків удосконалення системи фізичного виховання у вищих навчальних закладах є планування величини і спрямованості фізичних навантажень студентів з урахуванням їхніх соматотипів, оскільки соматотип є ознакою, за якою можна прогнозувати резерви функціональних можливостей організму та якісних параметрів фізичної підготовленості. У науково-методичній літературі недостатньо обґрунтовано рекомендації щодо побудови системи фізичного виховання студентів з урахуванням їхніх соматотипів.

Страницы: 1, 2, 3