перевантаження тощо).

Фізіолого-гігієнічні функції одягу визначають зручність його під час

експлуатації і комфортні умови мікроклімату.

Інформаційні функції дають інформацію про людину (її професію, смаки,

рівень культури тощо) і про її одяг (призначення, сучасність, новизну).

Власне естетичні функції визначаються відповідністю одягу образу

людини, досконалістю композиції виробу, а також рівнем якості його

виготовлення і оздоблення (товарним виглядом).

Кожна модель відповідного виду виконує не всі функції, а тільки

декілька, з яких одна-дві головні, а інші – другорядні.

Ступінь задоволення одягом вимог, що ставляться до нього, залежить від

багатьох чинників, які можна виділити в три основні групи:

1) властивість матеріалу одягу, зумовлена його волокнистим складом,

структурою, колористичним оформленням тощо;

2) модель і конструкція одягу (ступінь прилягання його до тіла

посадка на фігурі, величина пакету одягу, величина припусків на

вільне облягання);

3) термічна і хімічна технологія: обробка деталей і вузлів виробів

(надання формостійкості, відштовхувальних властивостей, кількість

і конструкція швів тощо).

Структуру системи для оцінки якості одягу у зв’язку зі значною

кількістю чинників, що впливають на неї, доцільно наводити як

багаторівневу, ієрархічну, яка будується за принципом: від загального – до

часткового.

0-й рівень

1-й рівень

2-й рівень

Рис.3.2. Структура системи оцінки якості одягу

Якість одягу (в цілому) на найвищому (нульовому) рівні являє собою

цілісну систему, сукупність властивостей, які можуть з часом кількісно

змінюватись, а рівень якості визначений одним комплексним показником Я0.

На першому рівні ієрархії система поділяється на дві підсистеми

показників, що визначають споживчі (Я1) та техніко-економічні (Я2) рівні

якості одягу. Показники кожної підсистеми залежать від класових, групових

та одиничних показників властивостей, що знаходяться на нижчих рівнях

ієрархії.

У сучасному моделюванні прийнято кілька головних силуетів верхнього

одягу, призначених для споживачів різних вікових, розмірних та повнотних

груп. Три силуети – прямий, прилеглий та напівприлеглий стали класичними і

протягом десятків років є основними при будь-яких змінах моди.

1-й рівень

2-й рівень

3-й рівень

Рис.3.3. Споживчі показники якості одягу

1-й рівень

2-й рівень

3-й рівень

Рис.3.4. Техніко-економічні показники якості одягу

Увійдемо в світ жіночої моди 2001 року. У цьому сезоні віддають

перевагу добротним тканинам, змішуванню жанрів, стилів, багатошаровості.

Тепло, комфорт, помірність – головні критерії оцінки одягу. Технічний

прогрес і швидка зміна моди диктує необхідність різкого скорочення термінів

розробки і зниження витрат праці, коштів і матеріалів на створення і

освоєння виробництва нових моделей одягу. Від моделі, її конструкції

залежить успіх роботи на всіх подальших стадіях виробництва, тобто такі

показники як трудомісткість виготовлення виробу, продуктивність праці,

вартість обробки, собівартість виробу, а також прибуток і рентабельність

виробництва.

У дипломі пропонуються моделі жакета жіночого з шерстяних тканин.

Тому що останнім часом жіночий жакет завойовує все більшу популярність і в

колекціях провідних кутюр’є завжди знаходить місце класичний блейзер. Для

такого жакету обов’язкові: чіткість модного силеуту, правильно знайдені

пропорції, використання тканин, що добре зберігають форму.

Класичні жакети можуть мати однобортну або двобортну застібку. У

залежності від моди у верхній частині пройми для придання окату потрібної

форми застосовують різної величини ватні або пружні прокладки. На лівій

поличці розташовують нагрудну кишеню з листочком або його імітацію, на

поличках знизу – кишені “в рамку” або з клапанами.

На рисунку 3.5 представлений модельний ряд жакета жіночого, пошитого

на Бердичівській швейній фабриці. Всі вибрані моделі виконані на одній

конструктивній основі, що дозволяє застосовувати загальні методи обробки і

однотипне обладнання при їх виготовленні.

Опис зовнішнього вигляду моделі А.

Жакет на підкладці рекомендується виготовляти з шерстяних

гладкофарбованих тканин. Жакет однобортний напівприталеного силуету, з

вшивними рукавами, з вшивним коміром, із застібкою по борту на 3 обметані

петлі і 3 гудзики. Кінці коміру та лацканів округлої форми. Пілочки з

пришивними бочками, виточками по талії, з прорізними кишенями “в рамку”.

Спинка зі швом посередині, пришивними бочками та плечовими виточками.

Комір відкладний. Рукава вшивні двохшовні по низу з двома гудзиками. Нижні

кути бортів округлої форми. Низи рукавів запрасовані і оброблені

підкладкою.

Відмінні особливості моделі Б.

Жакет із застібкою по борту на 5 обметаних петель і 5 гудзиків. Кінці

коміру та лацканів гострі. Нижні кути бортів прямокутної форми.

Відмінні особливості моделі В.

Кінці коміру та лацканів прямокутної форми. Кишені розташовані у

напрямку нитки основи. Нижні кути бортів прямокутної форми.

3.2 Вибір матеріалів та режимів обробки.

Жіночі жакети є комплексними багатошаровими виробами, зовнішній

вигляд, споживчі і експлуатаційні властивості яких значною мірою залежать

від якості матеріалів, що застосовуються, відповідності їх вимогам, що

висуваються до даного асортименту виробів і науково обгрунтованого

формування з них раціонального пакету.

Для оцінки якості костюмних матеріалів, визначення режимів їх обробки

в швейному виробництві і умов експлуатації жакетів жіночих необхідно

визначення наступних показників: стійкість до умов експлуатації,

поверхневої щільності, розривного навантаження, повітропроникності.

Матеріали, що застосовуються для жакетів жіночих, повинні володіти хорошими

теплозахисними властивостями і високою стійкістю забарвлення до дії світла

і води.

Як матеріали верху для виготовлення жіночих жакетів в масовому

виробництві застосовуються тканини шерстяні і напівшерстяні з вкладенням

хімічних волокон, льнолавсанові, бавовняні, формостійкі трикотажні полотна

з синтетичних волокон, трикотажні полотна і групи розтяжності з шерстяної

пряжі, багатошарові стьобані і дубльовані матеріали, натуральні і штучні

одежні шкіри і замша.

Шерстяні і напівшерстяні тканини для жіночих жакетів за структурою

розділяють на камвольні, тонкосуконні: виробляють їх жаккардовим, креповим,

дрібновізерунковим переплетінням, з рельєфними ткацькими малюнками,

ворсовою поверхнею. Поверхнева щільність таких тканин знаходиться в межах

200-300 г/м3.

Застосування для одежних матеріалів хімічних волокон і ниток значно

розширило їх асортимент і дозволило збільшити міцність, зносостійкість,

незминаємість, зменшити усадку.

Однак, при виготовленні жакетів з матеріалів з вкладенням хімічних

волокон необхідно враховувати зниження їх вологомісткості, термостійкості і

вживати заходів для запобігання стягування швів нитками строчок,

прорубаємості ниток тканини швейною голкою, теплової усадки, зміни

забарвлення і зовнішнього вигляду тканини від впливу високих температур.

Для підкладки жіночих жакетів використовують підкладкові тканини

різних волокнистих складів: з віскозних ниток в основі і коливанням

поверхневої щільності 100-140 г/м3; з віскозних тканин в основі капронових

і з коливанням поверхневої щільності 80-110 г/м3; з капронових ниток в

основі і з коливанням поверхневої щільності 60-80 г/м3; з віскозних ниток в

основі і ацетатних з коливанням поверхневої щільності 100-120 г/м3;

трикотажні полотна з капронових ниток з поверхневою щільністю 80-120 г/м3;

поверхневою щільністю 350-450 г/м3 і напівшерстяні підкладкові тканини

поверхневою щільністю 300-400 г/м3.

Для придання окремим деталям жакета необхідних стабільних форм, а

також для забезпечення терміну і умов експлуатації жакета застосовують

різні види прокладочних матеріалів.

Для виготовлення плечових накладок застосовують неткане голкопробивне

полотно з хімічних волокон з поверхневою щільністю 100 г/м3, або неткане

прокладочне клеєне полотно з хімічних волокон поверхневою щільністю 70-90

г/м3, а також бортові тканини з льнолавсанової і льняної пряжі в основі.

Як прокладку у верхні плечові накладки застосовують полотно

голкопробивне з хімічних волокон поверхневою щільністю 180 г/м3, ватин

холстопрошивний з бавовняного волокна з поверхневою щільністю 215-230 г/м3,

пенополіуретан (поролон).

Таблиця 3.1

Характеристика тканин

|№ |Наймен|Арти-|Група|Ширин|Волокни|Вигляд |Поверхн|Кількі|Перепле|

|п/п|ування|кул |ткани|а, см|с-тий |і |ева |сть |-тення |

| | | |ни | |склад, |лінійна|густина|ниток | |

| | | | | |% |густина|, г/м2 |на 10 | |

| | | | | | |, текс.| |см | |

| | | | | | |(О/У) | |(О/У) | |

|ТКАНИНИ ВЕРХУ |

|1 |“Гарни|1388 |Костю|142 |ВШрс-10|370/370|542 |62/69 |Сарж. |

| |с” | |мна | |0 | | | | |

|2 |“Таліс|3524 |-“- |142 |ВШрс-10|200х2/ |625 |97/61 |Комб. |

| |ман” | | | |0 |200х2 | | | |

|3 |“Аргон|2358 |-“- |142 |ВШрс-67|200х2/ |483 |66/58 |Комб. |

| |” | | | | |200х2 | | | |

| | | | | |ВВіс-33| | | | |

|ТКАНИНИ ПІДКЛАДОЧНІ |

|4 |Підкла|744 |Підкл|90 |Нвіс-65|60/54 |155 |515/24|Атлас. |

| |дк. | |. | | | | |0 | |

| | | | | |ВХ-35 | | | | |

|5 |“Ланкр|32323|Підкл|100 |Нвіс-10|75/60 |102 |448/31|Комб. |

| |тіс” | |. | |0 | | |0 | |

|ПРОКЛАДОЧНІ |

|6 |Клейов|767 | |150 |ВЛН1001|ОМ83/ |25-35 |142/144| |

| |ий | | | |1А-54 |ОМ83 | | | |

| |прокл.| | | | | | | | |

| |мат. | | | | | | | | |

Таблиця 3.2

Характеристика швейних ниток

|№ |Найменув|Умовне |Резуль|Розривне |Стійкі|Вид |Ціна|Призначе|

|п/п|ання |позначе|т. |наван.,Н,/ |сть |пак. |, |ння |

| | |ння |ліній |подов., % |пофарб|довжи|грн.| |

| | | |на | |ув. |на | | |

| | | |густ.,| |до, |на-ки| | |

| | | |текс. | |груп. | | | |

| | | | | |бали | | | |

| |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |

|1 |Бавовна |50 |39,4 |893 |4,4 |5 |баб. |1,90|зшиваюча|

| | |40 |54 |981 |4,4 |5 |баб. |1,85|обметува|

| | | | | | | | | |льна |

| | |30 |63,6 |1388 |5,1 |5 |баб. |1,80|зшиваюча|

|2 |Арм. |44 |45 |1619 |23 |5 |кот. |1,30|підшивоч|

| | |ЛХ-1 | | | | | | |на |

|3 |Лавс. |45 |69,5 |2256 |24 |5 |кот. |2,30|зшиваюча|

| | |ЛЛ | | | | | | | |

| | |33Л |37,5 |981 |32 | |баб. | | |

| | | | | | | | |2,45| |

| | | | | | | | | | |

| | | | | | | | | |петельна|

| | |55Л |62 |1962 |28 |5 |баб. |2,85|зшиваюча|

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8