перевантаження тощо).
Фізіолого-гігієнічні функції одягу визначають зручність його під час
експлуатації і комфортні умови мікроклімату.
Інформаційні функції дають інформацію про людину (її професію, смаки,
рівень культури тощо) і про її одяг (призначення, сучасність, новизну).
Власне естетичні функції визначаються відповідністю одягу образу
людини, досконалістю композиції виробу, а також рівнем якості його
виготовлення і оздоблення (товарним виглядом).
Кожна модель відповідного виду виконує не всі функції, а тільки
декілька, з яких одна-дві головні, а інші – другорядні.
Ступінь задоволення одягом вимог, що ставляться до нього, залежить від
багатьох чинників, які можна виділити в три основні групи:
1) властивість матеріалу одягу, зумовлена його волокнистим складом,
структурою, колористичним оформленням тощо;
2) модель і конструкція одягу (ступінь прилягання його до тіла
посадка на фігурі, величина пакету одягу, величина припусків на
вільне облягання);
3) термічна і хімічна технологія: обробка деталей і вузлів виробів
(надання формостійкості, відштовхувальних властивостей, кількість
і конструкція швів тощо).
Структуру системи для оцінки якості одягу у зв’язку зі значною
кількістю чинників, що впливають на неї, доцільно наводити як
багаторівневу, ієрархічну, яка будується за принципом: від загального – до
часткового.
0-й рівень
1-й рівень
2-й рівень
Рис.3.2. Структура системи оцінки якості одягу
Якість одягу (в цілому) на найвищому (нульовому) рівні являє собою
цілісну систему, сукупність властивостей, які можуть з часом кількісно
змінюватись, а рівень якості визначений одним комплексним показником Я0.
На першому рівні ієрархії система поділяється на дві підсистеми
показників, що визначають споживчі (Я1) та техніко-економічні (Я2) рівні
якості одягу. Показники кожної підсистеми залежать від класових, групових
та одиничних показників властивостей, що знаходяться на нижчих рівнях
ієрархії.
У сучасному моделюванні прийнято кілька головних силуетів верхнього
одягу, призначених для споживачів різних вікових, розмірних та повнотних
груп. Три силуети – прямий, прилеглий та напівприлеглий стали класичними і
протягом десятків років є основними при будь-яких змінах моди.
1-й рівень
2-й рівень
3-й рівень
Рис.3.3. Споживчі показники якості одягу
1-й рівень
2-й рівень
3-й рівень
Рис.3.4. Техніко-економічні показники якості одягу
Увійдемо в світ жіночої моди 2001 року. У цьому сезоні віддають
перевагу добротним тканинам, змішуванню жанрів, стилів, багатошаровості.
Тепло, комфорт, помірність – головні критерії оцінки одягу. Технічний
прогрес і швидка зміна моди диктує необхідність різкого скорочення термінів
розробки і зниження витрат праці, коштів і матеріалів на створення і
освоєння виробництва нових моделей одягу. Від моделі, її конструкції
залежить успіх роботи на всіх подальших стадіях виробництва, тобто такі
показники як трудомісткість виготовлення виробу, продуктивність праці,
вартість обробки, собівартість виробу, а також прибуток і рентабельність
виробництва.
У дипломі пропонуються моделі жакета жіночого з шерстяних тканин.
Тому що останнім часом жіночий жакет завойовує все більшу популярність і в
колекціях провідних кутюр’є завжди знаходить місце класичний блейзер. Для
такого жакету обов’язкові: чіткість модного силеуту, правильно знайдені
пропорції, використання тканин, що добре зберігають форму.
Класичні жакети можуть мати однобортну або двобортну застібку. У
залежності від моди у верхній частині пройми для придання окату потрібної
форми застосовують різної величини ватні або пружні прокладки. На лівій
поличці розташовують нагрудну кишеню з листочком або його імітацію, на
поличках знизу – кишені “в рамку” або з клапанами.
На рисунку 3.5 представлений модельний ряд жакета жіночого, пошитого
на Бердичівській швейній фабриці. Всі вибрані моделі виконані на одній
конструктивній основі, що дозволяє застосовувати загальні методи обробки і
однотипне обладнання при їх виготовленні.
Опис зовнішнього вигляду моделі А.
Жакет на підкладці рекомендується виготовляти з шерстяних
гладкофарбованих тканин. Жакет однобортний напівприталеного силуету, з
вшивними рукавами, з вшивним коміром, із застібкою по борту на 3 обметані
петлі і 3 гудзики. Кінці коміру та лацканів округлої форми. Пілочки з
пришивними бочками, виточками по талії, з прорізними кишенями “в рамку”.
Спинка зі швом посередині, пришивними бочками та плечовими виточками.
Комір відкладний. Рукава вшивні двохшовні по низу з двома гудзиками. Нижні
кути бортів округлої форми. Низи рукавів запрасовані і оброблені
підкладкою.
Відмінні особливості моделі Б.
Жакет із застібкою по борту на 5 обметаних петель і 5 гудзиків. Кінці
коміру та лацканів гострі. Нижні кути бортів прямокутної форми.
Відмінні особливості моделі В.
Кінці коміру та лацканів прямокутної форми. Кишені розташовані у
напрямку нитки основи. Нижні кути бортів прямокутної форми.
3.2 Вибір матеріалів та режимів обробки.
Жіночі жакети є комплексними багатошаровими виробами, зовнішній
вигляд, споживчі і експлуатаційні властивості яких значною мірою залежать
від якості матеріалів, що застосовуються, відповідності їх вимогам, що
висуваються до даного асортименту виробів і науково обгрунтованого
формування з них раціонального пакету.
Для оцінки якості костюмних матеріалів, визначення режимів їх обробки
в швейному виробництві і умов експлуатації жакетів жіночих необхідно
визначення наступних показників: стійкість до умов експлуатації,
поверхневої щільності, розривного навантаження, повітропроникності.
Матеріали, що застосовуються для жакетів жіночих, повинні володіти хорошими
теплозахисними властивостями і високою стійкістю забарвлення до дії світла
і води.
Як матеріали верху для виготовлення жіночих жакетів в масовому
виробництві застосовуються тканини шерстяні і напівшерстяні з вкладенням
хімічних волокон, льнолавсанові, бавовняні, формостійкі трикотажні полотна
з синтетичних волокон, трикотажні полотна і групи розтяжності з шерстяної
пряжі, багатошарові стьобані і дубльовані матеріали, натуральні і штучні
одежні шкіри і замша.
Шерстяні і напівшерстяні тканини для жіночих жакетів за структурою
розділяють на камвольні, тонкосуконні: виробляють їх жаккардовим, креповим,
дрібновізерунковим переплетінням, з рельєфними ткацькими малюнками,
ворсовою поверхнею. Поверхнева щільність таких тканин знаходиться в межах
200-300 г/м3.
Застосування для одежних матеріалів хімічних волокон і ниток значно
розширило їх асортимент і дозволило збільшити міцність, зносостійкість,
незминаємість, зменшити усадку.
Однак, при виготовленні жакетів з матеріалів з вкладенням хімічних
волокон необхідно враховувати зниження їх вологомісткості, термостійкості і
вживати заходів для запобігання стягування швів нитками строчок,
прорубаємості ниток тканини швейною голкою, теплової усадки, зміни
забарвлення і зовнішнього вигляду тканини від впливу високих температур.
Для підкладки жіночих жакетів використовують підкладкові тканини
різних волокнистих складів: з віскозних ниток в основі і коливанням
поверхневої щільності 100-140 г/м3; з віскозних тканин в основі капронових
і з коливанням поверхневої щільності 80-110 г/м3; з капронових ниток в
основі і з коливанням поверхневої щільності 60-80 г/м3; з віскозних ниток в
основі і ацетатних з коливанням поверхневої щільності 100-120 г/м3;
трикотажні полотна з капронових ниток з поверхневою щільністю 80-120 г/м3;
поверхневою щільністю 350-450 г/м3 і напівшерстяні підкладкові тканини
поверхневою щільністю 300-400 г/м3.
Для придання окремим деталям жакета необхідних стабільних форм, а
також для забезпечення терміну і умов експлуатації жакета застосовують
різні види прокладочних матеріалів.
Для виготовлення плечових накладок застосовують неткане голкопробивне
полотно з хімічних волокон з поверхневою щільністю 100 г/м3, або неткане
прокладочне клеєне полотно з хімічних волокон поверхневою щільністю 70-90
г/м3, а також бортові тканини з льнолавсанової і льняної пряжі в основі.
Як прокладку у верхні плечові накладки застосовують полотно
голкопробивне з хімічних волокон поверхневою щільністю 180 г/м3, ватин
холстопрошивний з бавовняного волокна з поверхневою щільністю 215-230 г/м3,
пенополіуретан (поролон).
Таблиця 3.1
Характеристика тканин
|№ |Наймен|Арти-|Група|Ширин|Волокни|Вигляд |Поверхн|Кількі|Перепле|
|п/п|ування|кул |ткани|а, см|с-тий |і |ева |сть |-тення |
| | | |ни | |склад, |лінійна|густина|ниток | |
| | | | | |% |густина|, г/м2 |на 10 | |
| | | | | | |, текс.| |см | |
| | | | | | |(О/У) | |(О/У) | |
|ТКАНИНИ ВЕРХУ |
|1 |“Гарни|1388 |Костю|142 |ВШрс-10|370/370|542 |62/69 |Сарж. |
| |с” | |мна | |0 | | | | |
|2 |“Таліс|3524 |-“- |142 |ВШрс-10|200х2/ |625 |97/61 |Комб. |
| |ман” | | | |0 |200х2 | | | |
|3 |“Аргон|2358 |-“- |142 |ВШрс-67|200х2/ |483 |66/58 |Комб. |
| |” | | | | |200х2 | | | |
| | | | | |ВВіс-33| | | | |
|ТКАНИНИ ПІДКЛАДОЧНІ |
|4 |Підкла|744 |Підкл|90 |Нвіс-65|60/54 |155 |515/24|Атлас. |
| |дк. | |. | | | | |0 | |
| | | | | |ВХ-35 | | | | |
|5 |“Ланкр|32323|Підкл|100 |Нвіс-10|75/60 |102 |448/31|Комб. |
| |тіс” | |. | |0 | | |0 | |
|ПРОКЛАДОЧНІ |
|6 |Клейов|767 | |150 |ВЛН1001|ОМ83/ |25-35 |142/144| |
| |ий | | | |1А-54 |ОМ83 | | | |
| |прокл.| | | | | | | | |
| |мат. | | | | | | | | |
Таблиця 3.2
Характеристика швейних ниток
|№ |Найменув|Умовне |Резуль|Розривне |Стійкі|Вид |Ціна|Призначе|
|п/п|ання |позначе|т. |наван.,Н,/ |сть |пак. |, |ння |
| | |ння |ліній |подов., % |пофарб|довжи|грн.| |
| | | |на | |ув. |на | | |
| | | |густ.,| |до, |на-ки| | |
| | | |текс. | |груп. | | | |
| | | | | |бали | | | |
| |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |
|1 |Бавовна |50 |39,4 |893 |4,4 |5 |баб. |1,90|зшиваюча|
| | |40 |54 |981 |4,4 |5 |баб. |1,85|обметува|
| | | | | | | | | |льна |
| | |30 |63,6 |1388 |5,1 |5 |баб. |1,80|зшиваюча|
|2 |Арм. |44 |45 |1619 |23 |5 |кот. |1,30|підшивоч|
| | |ЛХ-1 | | | | | | |на |
|3 |Лавс. |45 |69,5 |2256 |24 |5 |кот. |2,30|зшиваюча|
| | |ЛЛ | | | | | | | |
| | |33Л |37,5 |981 |32 | |баб. | | |
| | | | | | | | |2,45| |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | |петельна|
| | |55Л |62 |1962 |28 |5 |баб. |2,85|зшиваюча|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|