|3.2. Депозити та кредити |166,00 |2,4 |79,00 |1,2 |-87 |47,6 |-1,2 |

|4. Портфель цінних паперів |1 151,13 |16,7 |740,45 |10,8 |-410,68 |64,3 |-5,9 |

|4.1. Цінні папери для продажу |- |- |238,47 |3,5 |238,47 |- |3,5 |

|4.2. Цінні папери для інвестицій |1 151,13 |16,7 |501,98 |7,3 |-649,15 |43,6 |-9,4 |

|5. Кредитний портфель |1 718,69 |24,9 |2 596,09 |37,8 |877,40 |151 |12,9 |

|6. Основні засоби |981,75 |14,2 |1 026,17 |15 |44,42 |104,5 |0,8 |

|7. Нематеріальні активи |- |- |- |- |- |- |- |

|8. Інші активи |456,13 |6,6 |562,58 |8,2 |106,45 |123,3 |1,6 |

|Всього активів |6 907,24 |100 |6 859,27 |100 |-47-97 |99,3 |- |

Все це свідчить про небезпечний стан фінансової діяльності комерційного

банку.

Загальний аналіз доходів та витрат

Загальний аналіз доходу банку передбачає попереднє його групування за

джерелами утворення. Згідно з класифікацією, запропонованою ПРБ для

складання Звіту про прибутки та збитки (додаток №9), доход банку

поділяється на операційний і неопераційний.

Динаміку доходів та витрат комерційного банку розглянуто у

табл.2.4.

В цілому доход порівнянно з попереднім роком збільшився на

115,57 тис.руб., при тому що витрати зменшилися на 46,66 тис.руб.

Процентні доходи збільшилися на 171,80 тис.руб., відповідні витрати

збільшилися на 27,42 тис.руб. Чистий процентний доход за звітний рік

станове 322,59 тис.руб., це на 144,38 тис.руб. більше чистого процентного

доходу за попередній рік.

Комісійні доходи збільшилися на 28,79 тис.руб., відповідні витрати

зменьшилися на 34,23 тис.руб. Чистий комісійний доход за звітний рік

станове 254,09 тис.руб., це на 63,02 тис.руб. більше ніж за попередній рік.

Доходи від платних послуг, зокрема від здійснення інкасації виручки

клієнтів за звітний рік в читому вигляді складають 7,65 тис.руб. Це на

10,94 тис.руб. меньше , ніж за попередній рік. Це обумовлюється тим, що

кількість клієнтів, які уклали договір на інкасацію збільшилася, але

відсотки за надану послугу не виправдовують себе.

Доходи від курсової різниці в наслідок купівлі-продажу іноземної

валюти порівнянно з попереднім роком зменшилися на 17,22 тис. руб., в

наслідок чого чисті доходи від курсової різниці в результаті купівлі-

продажу іноземної валюти за звітний рік зменшилися на 19,14 тис.руб.,

порівняно з попереднім роком.

В цілому витрати зменьшилися, але це все відбулося при одночасному

збільшенні витрат на робітників. Причиною тому є збільшення штатного

розкладу.

Таблиця 2.3.

Динаміка, склад і структура високоліквідних активів філії ПРАК АПБ в

м.Рибниця.

| |На початок 2001 року |На кінець 2001 року |Відхилення |

|Показник | | | |

| |Тис. руб. |У % до |Тис. руб. |У % до |Тис. руб. |В % до |За пп |

| | |підсумку | |підсумку | |бази |структури |

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |

|1. Грошові кошти |55,37 |13,5 |375,12 |13 |-140,25 |72,8 |-0,5 |

|2. Кошти в ПРБ |880,39 |23,1 |597,94 |20,6 |-282,45 |67,9 |-2,5 |

|3. Кошти в інших банках |1 203,78 |31,7 |960,62 |33,2 |-243,16 |79,8 |1,5 |

|3.1. Залишки на кореспондентських|1 037,78 |27,3 |881,92 |30,5 |-155,9 |85 |3,2 |

|рахунках | | | | | | | |

|3.2. Депозити |166 |4,4 |79 |2,7 |-87 |47,6 |-1,7 |

|Разом |3 803,32 |100 |2 894,60 |100 |-908,72 |76,1 |- |

Таблиця2.4.

Динаміка доходів і витрат філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

|№ |Доходи |2001 рiк |2000 рiк |Вiдхилення |Витрати |2001 рiк |2000 рiк |Вiдхилення |

|- кредити строком від |1 477 281,86 |2 005 678,34 |

|місяця до 1 року | | |

|- середньострокові |29 913,00 |381 109,34 |

|кредити на строк від 1 | | |

|до 3 років | | |

|Всього: |1 507 194,86 |2 386 787,68 |

Таблиця 2.6.

Високоліквідні активи.

| |На початок 2001 року |На кінець 2001 року |

|- готівкові грошові |515 373,24 |375 124,62 |

|засоби та монетарні | | |

|дорогоцінні метали | | |

На початок року ЛАт = 515 373,24 + 1 507 194,86 = 2 022 568,10

На кінець року ЛАт = 375 124,62 + 2 386 787,68 = 2 761 912,30

До розрахунку загальної ліквідності береться сума всіх активів балансу

за мінусом залишків по слідуючим рахункам ( табл. 2.7.):

Таблиця 2.7.

Активи, які не впливають на ліквідність.

| |На початок 2001 року |На кінець 2001 року |

|- Передоплачені відсотки |10 905,42 |12 647,74 |

|та інші передоплати витрат| | |

|- наращені відсотки до |167 351,62 |124 154,04 |

|виплати по кредитам та | | |

|цінним паперам | | |

|- розрахунки між філіями |1 037 778,52 |881 919,68 |

|та головним банком | | |

|- контр-рахуноки – знос |157 646,12 |207 450,56 |

|матеріальних активів | | |

|Всього: |1 373 681,68 |1 226 172,02 |

Загальна сума всіх активів на початок 2001 року складає 6 573 406,18,

на кінець року 6 475 633,70.

На початок року А = 6 573 406,18 – 1 373 681,68 = 5 199 724,50

На кінець року А = 6 475 633,70 – 1 226 172,02 = 5 249 461,68

Ро – обов’язкові резерви банку – на початок року 880 391,28, на кінець

року 597 936,04.

З відомих даних, згідно балансу за 2001 рік (Додаток №7) та згідно

Інструкції ПРБ. “Про порядок регулювання діяльності банків та кредитних

установ” від 26.06.2002г. рекомендуєме мінімально припутсиме значення Н2-

20%.

На початок 01 січня 2001року ліквідність філії ПРАК АПБ в м.Рибниця

складала:

Н2=2 022 568,10 / (5 199 724,50-880 391,28) х 100%

Н2= (2 022 568,10 / 4 319 333,22 ) х 100%

Н2 = 0,468259335 х 100%

Н2 = 46,8

На початок 01 січня 2002 року ліквідність філії ПРАК АПБ в м.Рибниця

складала:

Н2=2 761 912,30 / (5 249 461,68-597 936,04) х 100%

Н2= ( 2 761 912,30 / 4 651 525,64 ) х 100%

Н2 = 0,43481822 х 100%

Н2 = 43,5

З аналізу загальної ліквідності можна сказати, що в цілому банк

дотримується норм , згідно з нормативами ліквідності. В результаті операцій

в продовж року на кінець року вона декілька знизилася, але все рівно була

більше, ніж встановлене мінімально припустиме значення ліквідності.

III. Проект організації центру прийому комунальних платежів в філії ПРАК

АПБ в м.Рибниця

3.1. Функціонуюча система прийому комунальних платежів

Характер соціально-економічних процесів, що відбуваються, породжує

проблеми, появу яких навряд чи можна було пророчити в епоху до перебудови.

До їхнього числа, безумовно, варто віднести проблему комунальних платежів.

Автоматизація напрямку банківської діяльності, що пов'язана з

прийманням платежів населення на адресу тих чи інших установ і організацій,

характеризується певною специфікою.

З одного боку, це традиційні банківські операції і до них

пред'являються такі ж вимоги, як і до будь-яких інших операцій по

обслуговуванню населення, а засоби їхньої автоматизації органічно

вписуються до складу інтегрованої автоматизованої банківської системи

(АБС).

Зросла актуальність проблем, зв'язаних із платежами населення за

комунальні послуги, має безліч причин. І почати слід з того, що

впровадження в економіку нових форм і методів господарювання, призвело,

зокрема, до зміни відносин між виробниками і споживачами. У сфері послуг,

наданих населенню, ці зміни торкнулися платників, отримувачів платежів, та

банків, які приймають платежі.

Платник. У даному випадку, ним є приватна особа, що оплачує (чи не

оплачує) надані послуги, штрафи, податки і т.д. З кожним роком ці платежі

становлять усе більш істотну частину бюджету багатьох сімей, тому природно

очікувати підвищення інтересу платника до таких питань:

за які послуги і по яких тарифах мені нарахована оплата;

якщо на всі платежі не вистачає коштів, то як оплатити частину з них по

моєму вибору, мінімізувавши при цьому кількість породжуваних паперових

документів;

якщо я оплачую послугу, то які гарантії своєчасного і точного надходження

платежу до адресата і як, у разі потреби, з мінімальними витратами

особистого часу і нервової енергії, переконатися в тому, що платіж

отриманий постачальником послуги (без походів у ЖЕК, виснажливого

"видзвонювання" довідкових служб і т.д.);

як мінімізувати час оформлення платежу в зручному для мене місці (поруч з

будинком, роботою і т.д).

Одержувачі платежів. Це можуть бути будь-як організації, що роблять

(надають) які-небудь послуги, але найчастіше ними є:

державні установи (на користь яких перераховуються податки і штрафи);

організації, що надають послуги населенню (ЖЕК, телефонна компанія,

постачальники електроенергії, газу, тепла, вода і т.д.);

торгові організації, що приймають торговий виторг.

Очевидне прагнення одержувача платежу побачити (і якомога раніше)

гроші за надані послуги на своєму розрахунковому рахунку.

Але це не все - якщо одержувач не завжди може одержати вчасно все те, що

йому призначене (наприклад, зобов'язавши платника погасити усі свої

заборгованості шляхом відмовлення від надання йому життєво важливих послуг

чи істотного зменшення їхнього об'єму і якості), то, принаймні, він хотів

би мати інформацію про те- хто сплатив вчасно, а хто (і скільки) лишився

винним.

У результаті в одержувачів виникає потреба налагодити детальний,

своєчасний і точний облік своїх клієнтів, відслідковувати динаміку

надходження оплати за зроблені послуги, здійснювати аналіз структури і

розмірів заборгованостей по платежах.

Цим пояснюються такі дії постачальників послуг як:

вихід зі складу ЖЭКов з відкриттям окремих розрахункових рахунків у банку;

ведення власних розрахункових книжок зі своїми форматами платіжних

документів;

переведення клієнтів на оплату по лічильниках (наприклад, по витраті газу,

тепла, води);

розгортання власних пунктів прийому платежів і т.д.

Ці дії (цілком резонні з погляду постачальників послуг), на жаль,

створюють незручності як для платників (поява декількох розрахункових

книжок, збільшення часу обслуговування), так і для банків ("дроблення"

операцій по прийому платежів).

Банк, що приймає платежі. У цій системі він виконує роль посередника

між платником і одержувачем і оскільки несе відповідальність перед своїми

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23