Національним парком уважається Музей флори й фауни, що перебуває на території, прикордонної з Аргентиною. Особливістю цих місць є достаток водоспадів.

Особливою популярністю серед туристів користується Пташиний парк, де проживають більш 150 різновидів птахів.

Майже 60 млн. років Південна Америка була своєрідним островом у світовому океані. Цей фактор позначився на своєрідності розвитку тваринного світу. Саме тут зберігся двометровий броненосець, численні види мавп, оцелот й ягуар, пухнатий опосум, пекарі. У басейнах рік Оріноко й Амазонки, які колись у стародавності були внутрішніми морями, водяться ламантини й дельфіни. З рептилій збереглися 6-ти метровий боа, коралова змія, кайман. З екзотичних представників тваринного миру можна назвати піранью, величезних метеликів Морфо, павука - птахоїда, електричний вугор. В Амазонці водиться 2500 видів риб, морська свиня, анаконда, що досягає 9 м у довжину. Із птахів в Амазонії можна зустріти 37 різновидів туканів, колібрі, більше 100 видів папуг [59].

Етнокультурні особливості. Жителі сучасної Бразилії емоційні, товариські, чарівні й, іноді, надмірно балакучі. Будь-яка бесіда супроводжується жестикуляцією, реготом, лементом. Вони готові надати допомогу туристові, указати маршрут, знайти об'єкт, що його цікавить. У Бразилії існує особливий пляжний етикет. Наприклад, вважається непристойним роздягатися на пляжі. Потрібно виходити в купальниках прямо з будинку. У великих містах відсутні туалети. Їх можна знайти тільки в ресторанах і кафе.

Улюбленим блюдом є квасоля, що використовується бразильцями так само широко, як у росіян хліб. Коронним блюдом, що подають у ресторані, є квасоля з м'ясом, з додаванням рису, капусти, борошна, маніоки й сосисок. Улюбленим напоєм є пиво. Туристам рекомендується замовляти в ресторані на двох дві порції салату. Салат у Бразилії - це одне дуже велике блюдо, подужати яке не під силу одній людині. У ресторанах подають місцевий, дуже міцний, алкогольний напій камока. Він готується із цукрової тростини. Кава в Бразилії славиться своєю гіркотою. Цей напій у містах можна купити на кожному вуглі [22].

Характеристика туристичних ресурсів по регіонах.

За статистичними даними [38] четверте місце в регіоні належить макрорегіону Бразилії. Показники характеризують наступне (Рис.7;8 ).

Бразиліа - столиця країни. Місто розташоване в центральному районі країни. Туристи оглядають центральну площу міста й будинок Палацу правосуддя, що примикають до неї, й палацу Президента республіки. Іншими об'єктами їхнього інтересу стають міський собор, телевежа з оглядовою площадкою, Парк відпочинку, Палац ранкової зорі (резиденція президента). Далі, за бажанням туристів, можуть бути зроблені екскурсії по околицях столиці в Гояс, де розкинулися пляжі, а також перебувають термальні джерела й озера; у Ріу-Кенті (комплекс із термальними водами); парк птахів.

Ріо-де-Жанейро. Славиться пляжами, районами старої забудови з архітектурними пам'ятниками в стилі барокко, особливою кулінарією й футбольними матчами. Особливий інтерес представляють театри, безкоштовні концерти, а також видовищні заходи: карнавал і футбол. Туристам пропонується програма з відвідуванням цікавих місць навколо міста, до числа яких відносять: Корковада (місцевість, висотою 710м над рівнем моря, звідки відкривається чудовий вид на місто), Статуя Христа (розмах рук 30м), Ботанічний сад (заснований в 1808р). Тут туристи можуть познайомитися із чудом рослинного царства Бразилії - Вікторією Регієй, національним парком Тіжуко, Республіканським музеєм з концертами класичної музики, церквою ордена францисканців (ХVШ ст), церквою Слави господньої (1714р).

На північ від Ріо-де-Жанейро розташований один із найвідоміших курортів Латинської Америки - Петрополіс. Це кліматичний курорт розташований в Серрадуз- Органс, на висоті близько 800м. Тропічний клімат пом'якшується розташуванням Петрополіса в горах і різноманітною рослинністю. Петрополіс - центр квіткарництва (його називають містом гортензій ). Як кліматичний курорт розвивається з кінця ХІХ століття. Ще один відомий бразильський курорт - Посус-ді-Калдас.

Сан-Паулу - це великий мегаполіс. Основними його визначними пам'ятками є Музей образотворчих мистецтв, Музей Бразильської історії, Музей сучасного мистецтва [62].

Амазонія, як вважають вчені, - це легкі планети, вічно зелена сельва. Для туристів ці простори привабливі тим, що тут можна зайнятися пошуками золота, відвідати занедбані шахти, скуштувати екзотичну місцеву їжу, побувати на пустельних пляжах, відпочити на островах, за допомогою місцевих індійських шаманів прилучитися до традиційної культури місцевого населення - індіанців тукано. Туристи можуть зробити екскурсії на пароплаві по притоках Амазонки, наприклад, Ріо-Негру, відвідати Амазонський зоопарк.

Белен. Місто перебуває в дельті Амазонки. Туристи оглядають старе місто, забудова якого здійснена в європейському стилі барокко й рококо, міський собор, що вибудуваний у класичному стилі бразильського барокко, відвідують спектаклі в театрі де Раз, оглядають Музей флори й фауни.

Історико-культурна спадщина:

Водоспад Інуасу.

Бразиліа. Кафедральний Собор. (див. додаток 10).

Національний парк Ігуасу [6].

4.2.5 Венесуела

Географічне положення: держава в північній частині Південної Америка. Територія: 912,05 тис.кв.км. Столиця: Каракас. Найбільші міста: Маракайбо, Баркісімето, Валенсія. Адміністративний поділ: 22 штати, 1 федеральний округ (Каракас) і федеральні володіння (о-ва в Карибському морі), що складаються з 72 островів. Державний устрій: федеративна республіка. Населення: 23,6 млн. чол. Етнічний склад: венесуельці, індіанці. Офіційна мова: іспанська. Релігія: католицизм. Провідні області промисловості: нафтопереробна, нафтовидобувна, харчова, текстильна. Корисні копалини: нафта, марганець, газ, залізна руда, фосфати, мінеральні солі. Грошова одиниця: болівар [54].

Природні ресурси. Клімат субекваторіальний. Середньомісячні температури +25-29 градусів. Опадів від 280 до 3000мм у рік. Вологий і змінно-вологий тропічний ліс, савани, сухі рідколісся.

На заході Венесуела має границю з Колумбією, на півдні - із Бразилією, на сході - з Гайаною, з півночі обмивається водами Карибського моря, на північному сході - водами Атлантичного океану. Найбільшим островом, що належить Венесуелі, являється Маргарита. На північному сході вузькі протоки Зміїна паща й Драконова паща відокремлюють Венесуелу від найбільшого з малих Антильських островів - Тринідаду. По рельєфу країна ділиться на п'ять зон: гірську область Анд, западину Маракайбо, рівнини Льянос і Гвіанске плоскогір'я. Центральна частина високогірного подвійного хребта Кордильєра-де-Меріда покрита вічними снігами й льодовиками. Найвищою вершиною вважається пік Болівар(5007м). Найбільш великою внутрішньою водоймою є озеро Маракайбо, що на півночі з'єднується чотирма протоками з Венесуельською затокою Карибського моря [12].

Заповідник Канайама славиться горою Диявола, звідки бере початок ріка, на якій розташований найвищий у світі водоспад Сальто Анхел (Стрибок Ангела). Його висота 1054м. Він на 21 м вище Ніагарського водоспаду (див. додаток 11).

Архіпелаг Лос-Рокес - це кораловий бар'єрний риф, що включає 340 невеликих коралових островів, що простягнулися на 24 км. Тут здійснюються спостереження за пеліканами, чайками й білими чаплями.

Національний парк Ла Рестінга являє собою затоку із прекрасними пляжами, заростями мангрів і піском з маленьких морських черепашок.

Іншими національними природними заповідниками є Моррокою (прибережний парк), Чороні (прибережно-горський парк), Канайма (Гірська Амазонія), дельта ріки Оріноко, Андські біологічні станції.

У країні створено 17 національних парків й 3 заповідники. Найбільш великим, є заповідник Генрі-Пітьєр із тропічним заповідним лісом. В іншому заповіднику Сьєрра-Невада-де-Меріда туристи можуть познайомитися з гірничо-льодовиковими ландшафтами в рослинністю парамсів - високогірних лугів. З 1973 р. під охорону держави взятий архіпелаг Лос-Рокес.

Венесуела - це країна тропічних лісів. У лісах виростає фікус, а також орхідеї, комахоїдна рослина - непентес, епіфіти (рослини, які живуть на інших рослинах і харчуються їхніми соками), безліч папортників, ліани.

У тропічних лісах більшість ссавців живуть на деревах, серед них десяток видів ціпкохвостих мавп. На узліссях і по берегах рік зустрічаються тапіри й водосвинки, свині - пекарі. У лісах і савані водяться великі гризуни, «золотий заєць» - агути, різноманітні види оленів, лисиць, опосумів, деревних дикобразів, мурав'їдів, броненосців. Із прісноводних плазуючих водяться ігуана, каймани, черепахи [14].

Етнокультурні особливості. Населення ділиться на три великі етнічні групи: білі, метиси й мулати. На півдні й у центрі проживають негри й індіанці. Корінне населення - індіанці живуть у важкодоступних гірських районах і займаються полюванням і рибним ловом. Представники багатьох місцевих індійських племен - умілі ремісники. Туристи із задоволенням купують їхні вироби з дорогоцінних і напівкоштовних каменів, етнографічні індійські предмети (луки, стріли, циновки, взуття). Венесуела, з погляду туристів, недорога й гостинна країна. Тут не прийнято злидарювати. Готелі цілком упоряджені, навіть у Національному парку Канайма туристи живуть у комфортабельних бунгало з гарячою водою, холодильником, телевізором і т.п.

У країні влаштовуються регулярні свята й фестивалі з танцями під музику в ритмі маракас.

У ресторанах - фірмові блюда емпаналас (м'ясні коржі) і суп з морських молюсків [22].

Характеристика туристичних ресурсів по регіонах.

За статистичними даними [38] серед регіону, що вивчається макрорегіон Венесуела посідає останнє місце і характеризується такими показниками (Рис.7;8).

Каракас - це місто, затиснуте між двома гірськими хребтами Карибських Анд, засноване іспанцями в 1567р. Його називають містом вічної весни. Туристам показують будинок Національного конгресу, Президентський палац Мірафлорес, резиденцію уряду, пантеон з могилою Болівара, площа Болівара із собором ХVIIст, Центральний університет, Музей образотворчих мистецтв, будинок Капітоля з позолоченим куполом, Музей колоніального мистецтва, Музей природничих наук, Музей Болівара. Нічне життя міста зосереджене в районах Лас Мерседес, Ель Росаль і Ля Флореста. Тут туристи насолоджуються виступом джазових музикантів і пивом у Гринвіч Паб.

Маракайбо - у цьому місті розміщається великий військовий гарнізон, авіаційна школа. Туристам показують Історичний музей, а також старе місто гарне своїми вузькими вуличками, церквами, будинками колоніального часу, які нагадують про стару Іспанію. Недалеко розташовується старий релігійний університетський центр Меріда [62].

Меріда - цей район розташовується на заході Венесуели. Він був заселений вихідцями з Колумбії в 1558р. Для туристів тут особливий інтерес представляють термальні води, ріки, озера, долини, де розташовуються заповідники птахів. У цьому районі перебуває однойменне місто - Меріда. Туристам там показують пам'ятник Болівару, Університет і канатну дорогу.

Валенсія - туристам показують квартали архітектури, а також саму більшу в країні арену для кориди.

Острів Маргарита - це головний курорт країни, де розташовані самі великі готельні комплекси. Його ще називають перлиною Карибського моря. Тут добувають перли й сіль. На острові для туристів існують не тільки прекрасні пляжі, які тягнуться на 168 км уздовж берегової лінії, але й знамениті коктейлі «Маргарита» й «Піна коллада». На острові туристи відвідують місто Пампатар, де оглядають замок Сан Карлос Борромео з розташованим у ньому Музеєм іспанської колонії, будинок митниці - штаб першого республіканського уряду острова. Іншим містом, привабливим для туристів, є Ла Асунсіон. Тут туристи оглядають монастир Святого Франциска ХУ1ст. і Музей Нового Кадіса [55].

Історико-культурна спадщина:

Коро і його порт.

Національний парк Канайма [63].

4.2.6 Колумбія

Географічне положення: держава в північно - західній частині Південної Америки. Територія: 1141,7 тис. кв.км. Столиця : Богота. Найбільші міста: Медельін, Калі, Картахена. Адміністративний розподіл: 32 департаменти й столичний округ. Державний устрій: унітарна республіка. Населення: 37,1 млн. чол. Етнічний склад: колумбійці, індіанці. Офіційна мова: іспанська. Релігія: католицизм. Провідні області промисловості: видобуток смарагдів, нафтохімія. Грошова одиниця : колумбійський песо [54].

Туристський сезон на Карибському узбережжі триває цілий рік. Там майже завжди волого й пекуче. Дощі рідкі й нетривалі. Температура води завжди вище +20 градусів. У січні наступає самий жаркий сезон року, температура не опускається нижче позначки + 20 градусів. З березня по жовтень буває прохолодно + 12 градусів, іноді трапляються заморозки до - 8 градусів. У серпні дують ураганні вітри [59].

Природні ресурси. Колумбія перебуває на північному-заході Південної Америки й з'єднується з Північною Америкою Дарьєнським перешийком. Вона розділяється на гірський захід і рівнинно - плоскогірний схід по кліматичним і фізико-географічним характеристикам. Третину території країни займають Анди - це самобутній світ гір, високогірних лугів, сніжних вершин, вулканів і мальовничих озер, льодовиків і каньйонів, прорізаних у товщі гір ріками. Прикарибська низовина відрізняється посушливим кліматом. Рівнинні райони - це Орінокія, а до півдня від неї розкинулася Амазонія. Об'єктами туристського показу є водоспад Текендама й підземний соляний собор у Зігакуірі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18